Жінка-змія

Зрештою, iжу й напоi розставлено, Геннадiй розкупорював пляшки, магнiтофона налагоджено, й нашi молодi шлунки заволали – всi накинулися на напоi та iжу, проголошуючи дурноверхi тости, жартували, розповiдали анекдоти й реготали. Зоя не вiдставала, нiчим iз помiж iнших не видiляючись, обличчя ii палало i вiд того здавалося ще чудовiшим, я кiлька разiв зустрiвся з нею поглядом i щоразу мене нiби обпiкало, тобто вiдбувалося те саме, що й увi снi, – я на мить нiби дерев’янiв, а в головi наморочилося. Здаеться, це саме вiдчували iншi хлопцi, окрiм Юрка, який сидiв бiля Зоi, i перезиратися з нею йому було не з руки.

Ми горланили, кричали, дiвчата вискiтливо смiялися, вискiтливо смiялася i Зоя, i тут вона мала ще одну ваду: смiх ii був надмiрно голосний i трохи неприемний, вискучий. Зрештою, наситили шлунки, якраз настiльки, щоб не бути утяженими i щоб не бути п’яними, а тiльки пiдбадьореними. Олег вмикнув магнiтофона, i ми кинулися в танець, викручуючись, виламуючись, викаблучуючись кожен перед своею дамою, але з ними не з’еднуючись – такi були тодi танцi.

Зоя танцювала розкiшно, темпераментно, приблизно десь так, як Клава на дискотецi, i я побачив задоволено, що Юрко перестав киснути – ритм та музика захопили i його, i вiн крутився довкола горбунки Зоi чортеням, а вона виразно напирала на нього, наставляючи лоно i груди. Отже, все було гаразд: потiм ми знову iли й пили i знову бацали, перемiшувалися мiж собою, а тодi поверталися до своеi пари, i так застали нас сутiнки, бо ми вибралися на гулянку, як звичайно, пiд кiнець дня.

По тому я взяв Оксану за руку, i ми пiшли геть вiд компанii, на цей знак i iншi розбилися попарно, як було кожному призначено, i розбрелися по кущах.

Ми лягли з Оксаною пiд осокора в густу траву, власне, отак упали на землю i дивились у небо, яке поступово загасало, але ще було ясне, бо на заходi малиново палало, i червонувате свiтло розливалося небом, запалюючи в ньому хмари. Я вiдшукав у травi Оксанину руку i стис ii, дiвчина на мiй потиск вiдповiла.

Тодi я повернувся на бiк i схилився над ii й досi розпашiлим лицем – ми почали безпристрасно цiлуватися, тобто я шукав ii вуста, натрапляв на них, але Оксана iх прибирала, але вже пiсля поцiлунку.

–  Цiлуються тодi, коли люблять! – сказала Оксана, коли вiдiрвалася вiд поцiлунку довшого.

–  Перестань! – сказав я, i моя рука сковзнула iй на груди.

Вона цього разу не боронилася, отож я цiлував ii, одночаснопестячи перса.