На нашем сайте вы можете читать онлайн «Мор». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Мор
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
13 апреля 2016
Краткое содержание книги Мор, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Мор. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валерій Шевчук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Мор» - фантастично-філософська повість, в якій автор порушує ряд екзистенційних питань, зауважуючи, що у світі усе є відносним окрім сталих категорій добра і зла***. Найвідомішими творами автора є «Дім на горі», «Три листки за вікном», «Тіні зникомі», «Набережна 12», «Середохрестя», «Вечір святої осені», «Крик півня на світанку», «Долина джерел», «Тепла осінь», «Двоє на березі» тощо. Валерій Шевчук – український письменник-шістдесятник, майстер історичної, психологічної та химерної прози.
Мор читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Мор без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Мало не ослiп вiд сонця, яке полилося в його порожнi очi. Не мiг на нього дивитися, через це перекинувся на бiк й здивовано задивився, як бiля нього клопочуться комахи. «Земле моя, – подумав розчулено, – незмiнна й чудова земле!»
Довкола було тихо. Урочисто й по-святковому тихо. Довкола розливався чудовий запах квiтiв та зела. Бринiли бiля нього бджоли, а може, мухи, що супроводжували його вiд бойовиська. Вiн раптом затурбувався, роззирнувся вражено – де вiн i що з ним? Але навколо не було анi душi, i вiн знову заплющився, щоб iще раз узяти в душу теплоi тишi й сокровенного спокою, якого так гостро й нагло запрагло його серце…
Ішов по голiй, порошистiй дорозi, i жодна душа не зустрiлася йому на шляху.
Тут будет реклама 1
Натомiсть заболiло в грудях, наче була там дивна рана, адже. нутро його – нiби дупло. Вже забув, що вiн Проць: не мав нi iменi, нi минулого, мiг тiльки iти й дивитися перед собою. Довкола стелилися розкiшнi краевиди: горби, порослi гайками, й поля, повнi житнього колосу. Всю дорогу над ним трiпотiв жайворон, а ще незмiнно висiла за плечима зграйка мух.Тут будет реклама 2
Таки вивiв ii iз страшного поля i тяг за собою, безсилий звiльнитися. Трохи дивувався, що не траплялося по дорозi жодного мандрiвника, тож коли привидiлися йому мiськi стiни, неймовiрно зрадiв. Майже побiг туди, але його чекало розчарування – мiстечко таки йому привидiлося: дорога, по якiй iшов у степу, ввижалася за вулицю, а жита росли з хiдникiв, зi стiн та з дахiв будинкiв. Все було мана, яка кличе й вабить людську душу. Гойдались у повiтрi гiлки дерев, повз якi проходив: здавалося, й дерева також ступають тiею порожньою вулицею.Тут будет реклама 3
Стiни похитувалися, нiби й мiстечко, й вони потонули у хвилях. Страннiй дивився крiзь водяну товщу: пливла на нього риба, зорiла пласкими дурними очима i тицялася йому в груди…
Сiдав i вiдпочивав. Чекав, щоб свiт знову набрав звичноi подоби. Боявся через тi змiщення й гру уяви втратити його. Боявся, що не дiйде туди, куди скеровували його ноги. Заплющувався, i збирався в грудку, i пропадав зi свiту, щоб знову прийти в нього.
Тут будет реклама 4
Часом йому здавалося, що з його порожнiх грудей мае вирости дерево. Що стоятиме отак людиною-деревом i торкатиме гiлляччям неба, хмари кластимуться на голову, нiби перука. Сонце розчiсуватиме гребiнцем променiв той дивний чуб – спадатимуть на поля гарячi тумани…
Скулений у грудку, засинав. Знову пропадав зi свiту: не хотiв i не мiг бути деревом. Не хотiв стояти на одному мiсцi й безсило махати до неба руками-гiллям. Йому призначено йти.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Мор, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Валерій Шевчук! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
