Ревізор

Вiн добре розумiе, що дружина не хоче покинути дiтей, але хай же i вона збагне, що приiзд ревiзора – дуже небуденна подiя в його газетi i що вiн нiяк не може бути дома в той час, коли «товариш iз центру» сидить у редакцii. Можна, скажiм, попрохати сусiдку, щоб доглянула за дiтьми… Нарештi, що це за фокуси? Що за буржуазнi замашки? Хiба можна так виховати справжню робiтничо-селянську дiтвору? Отже, Валентин радить взяти на ключа Нелiчку й Мурзика i таким чином припинити дискусiю. Хай кричать: покричать, покричать i замовкнуть.

Хоч репортер i не переконав свою дружину, але вона вже не сперечалася. Вона поспiшила вiдпустити чоловiка i, залишивши дiтвору пiд доглядом сусiдки, побiгла до коопу.

О десятiй годинi ранку на квартирi Бродських шипiв примус, а о дванадцятiй був готовий уже й обiд. Нарештi, за якийсь час не треба було думати й про стiл: i пляшка горiлки, i пляшка шатоiкему, i коробка сардин, i картопля – все було на мiсцi i чекало споживача. Гiсть мiг вiльно заходити до кiмнати.

Але гостi, на жаль, публiка дуже капризна. Погодившись зайти до когось о першiй годинi, скажiм, вони о першiй нiколи не приходять, i iх мають чекати до четвертоi. Але й о четвертiй вони, на жаль, не являються, i iх чекають до сьомоi. Нарештi годинник показуе пiв на восьму, i тодi виявляеться, що гiсть не може прийти.

Так було i з «товаришем iз центру». Увечорi прибiг Валентин i сказав Лесi, що ревiзор просить в неi «пробачення за турботи», але сьогоднi вiн у Бродських нiяк не зможе бути… певнiше, не змiг, бо ревiзор i вiн, Валентин, уже «пошамали» в б'ергальцi.

– Ти хочеш сказати, що вiн завтра буде в нас обiдати? – сказала Леся.

– Завтра?.. – Валентин зам'явся. – І буде i не буде. Завтра ж, Лесiчко, недiля i, значить… Що значить?

Репортер з захопленням потер руку об руку i з не меншим захопленням почав iнформувати свою дружину про план i перспективи на завтрашнiй день. За репортеровим планом виходило так, що вранцi вони (себто Леся, вiн, редактор i ревiзор), забравши з собою всю закуску i всi напоi, що iх наготувала Леся, сiдають на пароплав i iдуть до Берестечка.

Зiйшовши на берег, вони йдуть до виноградаря Бергмана i там улаштовують маленький пiкнiк. Додому вони повернуться вечiрнiм херсонським пароплавом. Поiздка (Валентин клянеться чесним комунiстичним словом!) обiцяе багато непоганих хвилин, i треба тiльки якось улаштувати з дiтьми.

Репортер все-таки почував себе трохи нiяково перед дружиною.