Перемудрив

Так то й рцить! А помороч голову, поки й в уставi знайдеш; та ще попотверди, щоб запам'ятати й не помилитися. Воно то, з боку дивлячись, то все легко здаеться. А ще, може, й на мировий з'iзд прийдеться апеляцiю подавати. А там, знаете, якi джигуни-аблокати бувають? Як засипле словами – не переслухаеш!

Передерiй. Що вам тi джигуни? Утремо ми iм, здаеться, носа! Вiн словами, а ви його – статiею…

Храпко(регоче). Нi, нi, не можна, менше не можна. Треба мировому прошенiе подавати, може, й на мирового прийдеться.

Он одного взявся оборудувати дiльце, – апеляцiю треба писати… Тут (показуе на лоб) i багато, та ось ця (показуе на руку) не хоче слухати: ii туди гнеш, а вона – на свое повертае.

Передерiй. Чи чуете? Аби тут було (показуе на лоб), а перемахлювати – i другий хто перемахлюе.

Храпко. Хто ж у мене другий? Наймати хiба?

Передерiй. Нащо наймати? Хiба у вас дiтей немае? Ось незабаром поз'iздяться – буде кому батьковi пiдпомоги дати.

Храпко. І вже як на дiтей надiятись!

Передерiй. От уже не гнiвiть бога, Василь Трохимович! Не гнiвiть, кажу.

Уже як у вас дiти, то таких других i по свiту не зiськати.

Храпко. Та я й не жалiюся на iх.

Передерiй. І од бога грiх буде що лихе сказати про iх! Сказано – якого батька, то такi й дiти… Велемудрого заводу!

Храпко. Хвали руку – товар видно! Тодi скажеш гоц, як вискочиш… Ще бог знае, що то з iх вийде. Учились то вони добре, до науки придалися; а ось як вивчаться, то що заспiвають? Може, батьковi скажуть: цить, старий дурню, невчений!.

. Тепер, знаете, який свiт настав?

Передерiй. І язик iм руба у ротi стане, коли такого батька почнуть ганити!

Храпко. Хiба тепер четверту заповiдь почитають? (Помовчавши). Знаете, куме Йване Петровичу, що я вам скажу?

Передерiй. Ану, послухаемо.

Храпко. Це все нiкчемна рiч. Зубiв ви не замовляйте. А от коли хочете – 200 рублiв, та й годi! Ви чоловiк занятий, та й я не вiльний; у вас свое дiло, у мене – свое. Ви оттут зо мною торгуетесь, а там, може, мене на дворi другi дожидаються.

Треба усiм ярмiс дати!

Передерiй(набiк). Іч, стара лисиця – хитра! Нiяк ii на слiд не налучиш.

Храпко. Я ще мало й сказав – 200 рублiв. Знаете ви, яке це дiло?… Сирiт обижати, удовицю обiходити. Воно ж, може, е хто там, над нами, перед котрим прийдеться й одвiт дати…

Передерiй(уiдливо). Тобто – щоб було за що одвiт давати?!

Храпко. То вже – його воля, його й сила! Чи прийдеться – то й прийдеться; а менше, кажу, не можна.

Перепадя. Х-хе!..