Осінні узори

Запитав Пилат Христа: що ж таке iстина? Навiть Христос не мiг вiдповiсти, бо iстина – це Бог, а Христос був Сином Божим, та ще не Богом – покiль його не розп’яли i вiн воскрес. Ми перебуваемо лише в наближеннi до iстини, i кожен знае свою, а та, котра для всiх – то тiльки Бог, якого нiхто не пiзнав. Можна тiльки вiрити в нього.

Я не фанатик, не певен, що iснуватиму колись поза своiм земним життям, хоч думаю: щось там мусить бути, людська енергiя десь мусить зберiгатися – в iнших вимiрах…

Еротика

Це те, на що накладають табу.

Еротика невiд’емна вiд краси, любовi. Дрiбка несмаку – i це вже щось iнше: скажiмо, – порнографiя, фiзiологiя, парафiя медицини, але не мистецтво. У вiршах поетеси Вiкторii Стах так сказано про кохання, що воно мене збуджуе, не викликаючи хiтi. Господи, як це гарно, коли жiнка не мае на собi одягу, коли жiнка вiддаеться i любить, як гарно цiлувати жiнку й вiддавати iй ceбe, щоб зародився плiд; як це гарно – торкатися долонею до ii опуклого живота й чекати народження дитини!

Комети, ворожба, передбачення

Я у ворожбу вiрив би, якби по свiту не ходило так багато ворожбитiв.

Ота яскрава комета, котра з’явилась знову на небi через двi тисячi лiт, як у хвилину народження Ісуса Христа! Через двi тисячi лiт комета стала над Украiною. Я повiрив, що це добрий знак для нас…

Знаю ворожбу проти градобою, яку мiй тато записав вiд свого батька. Тут не обiйтися без топiрця – не декоративного, а справжнього гуцульського келепа; я маю такого й не розлучаюся з ним, коли йду в мандрiвку, бо тiльки ним можна розiгнати хмари, вiдвернути град, примовляючи слова ворожби.

Менi це не раз вдавалося.

Полiтика

Їй я вiддав десять рокiв свого життя, i врештi вiдчув, що маю того досить. Я працював з патрiотичного обов’язку, не мiг не займатися полiтичною й громадською роботою. Але внутрiшнього потягу до полiтики не вiдчував нiколи. «Просвiту» я любив, люблю й тепер, хоча дещо зневiрився в ефективностi ii дiяльностi. Маю чисте сумлiння, що не сховався в кут тодi, коли був потрiбен у Верховнiй Радi й у вiдновленiй «Просвiтi».

Вiд мене вимагав дiяльностi час. Але полiтика – це не мое. Єдине, що я справдi люблю – це мiй письмовий стiл i письменницька робота.

Самовпевненiсть

Не самовпевненiсть, а певнiсть у собi. Якраз пiд час роботи за письмовим столом таке почуття з’являеться. Я тодi вiрю в себе.

Те, чого нiколи й нiкому не говорив

Не говорив нiкому вголос про душевнi депресii. До них не можна самому собi признаватись.