На нашем сайте вы можете читать онлайн «Осінні узори». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
4 чтения
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
Краткое содержание книги Осінні узори, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Осінні узори. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
Осінні узори читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Осінні узори без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І хоч удiвець, а ще веселий – кладе печi з примовками i спiвом, подае йому Настя кахлi й могоричу не шкодуе, щоправда, квапить на нього, та не так, як бувало на iнших майстрiв, – ласкою пiдганяе, а вiн якось дивно поглядае на Настю, коли вона подаеться до нього з кахлею в руках.
– Куди так поспiшаеш, молодице, чи то… прости Господи… – сказав та й затнувся, а Настя, диви, й не загнiвалася: розпашiла, рум’янцi зморшки розгладили, примервiла молодiсть блудила в зiницях синюватими вiдблисками.
А коли все було зроблено до нитки, пiчник помив руки, зазирнув у Настинi очi – Господи, скiльки тiею мiццю, що зводила оцi хороми, могла б вона лiт прожити, ночей з чоловiком переспати, дiтей народити! – i вiдсунув на край столу пачку грошей, що йому подала Настя.
– То вже будуть нашi набутки, газдине. Оженюся я з тобою.
Спаленiла, стрепенулася, бухнула кров до лиця, захвилювалися пiд забрудненою сорочкою рештки дiвочих грудей, зойкнула i силу втратила вiд несподiваного щастя – опустилася на лавицю.
– Ви… ви правду кажете, Петре?
– А чо’ би я мав брехати? Збирай хоч i нинi свое добро, роздякуйся з татом i – вйо…
– Куди?! – скрикнула Настя, i мертвотна блiдiсть заповзла вiд шиi на лице – аж пiд очi, до чола.
– Як-то – куди? До мене. Син уже дорослий, геть вiд хати подався, домiвку маю теплу, то й маленьке собi разом тихо заколишемо.
– А це? Це для кого я…
– Га… Най собi старий розкошуе, ми в гостi деколи до нього прийдемо. Тож забагато для нас тих кiмнат та коридорiв, що нам – псiв ганяти порожнiми покоями! Це все лише аби хотiв щодня обiйти, то здурiти можна. А робити коли? В мене теплiше, Насте. Там серед людей будемо…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/roman-ivanichuk/os-nn-uzori/) на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Осінні узори, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Роман Іваничук! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
