Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

…Знайденi нами поруч з палацом правителя залишки споруди з великим водоймищем у центрi – не що iнше, як храм води, який поруч з розкопаними ранiше храмом вогню, комплексом так званих громадських трапез i храмом жертвувань утворював едине цiле у складному ансамблi споруд релiгiйного призначення, згрупованих навколо царськоi резиденцii в Гонурдепе.

Нам пощастило вiдкрити царський поховальний комплекс, у якому поруч з померлими знаходилися важливi символи державностi: кам'янi скiпетри, якi у давньому свiтi слугували атрибутами влади, зображення орлiв у золотому окладi, золотий i срiбний посуд, слiди багатих жертвувань, настiнну мозаiку i похороннi колiсницi, аналогiв яким досi не було у всiй Центральнiй Азii.

Окрiм того, серед маси звичайних знахiдок вирiзняеться кiлька справжнiх шедеврiв давнього ювелiрного мистецтва. Перш за все, це мiнiатюрна скульптура джейрана, вiдлита iз золота, i левеня, виточене з бронзи. Розмiр iхнiй – менше сантиметра, але за допомогою збiльшувального скла можна роздивитися усi деталi цих потрясаючих витворiв давнiх майстрiв Туркменiстану, достойних Книги рекордiв Гiннесса…»

    Фредрiк Хiберт, професор,

    куратор Музею археологii й антропологii Унiверситету Пенсiльванii (м.

Фiладельфiя, США)

Закаспiйська область. Чатма – житло туркменiв. Вдалинi – аул

«Знаходячись на перехрестi важливих военних i торговельних шляхiв, туркменська земля стала свiдком великого етнiчного руху давнини i середньовiччя, тим центром, який пересiкали грандiознi вiйськовi експедицii з Азii до Європи i з Європи до Азii: походи ахеменiдських царiв Кiра i Дарiя, Александра Македонського, Селевкiдiв, Омейядiв, Чингiзхана, Тамерлана i росiйськоi царськоi армii у XIX столiттi.

У III тис. до н. е. нинiшню територiю Туркменiстану населяли предки сучасних туркменiв, яких «Авеста» називае турами. Це вони у VII ст. до н. е. бiльше нiж на 1500 рокiв пiдкорили увесь Ближнiй i Середнiй Схiд. «Тури на швидких конях» у рiзних захiдних i схiдних джерелах iменуються як кiмерiйцi (амiргiйцi), саки, скiфи, массагети, дахи, дани, саiни, сармати, парни, хiонiти, ефталiти (абдали), гунни, алани, аорси, сарики, яси…

У VI ст.

до н. е. пройшла хвиля завоювань ахеменiдських царiв. Потiм були завоювання Александра Македонського, часи жорстоких битв i походiв.

Армii практично усiх вiдомих правителiв давнини вiдчули на собi силу зброi i воiнського духу туркменських кiннотникiв.