На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Культурология. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Автор
Жанр
Дата выхода
13 февраля 2015
Краткое содержание книги Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олексій Кононенко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан.
Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– А ти тепер, коли прийде дев, скажи йому: «Кажуть, душа девiв знаходиться в iншому мiсцi. Де ж твоя душа?» Дев розсердиться, але ти плач, i вiн розкаже тобi.
Сказавши так, Маммедджан вiднiс склянку на мiсце, приклав каменем, i дiвчина знову стала мертвою. А Маммедджан пiшов i лiг спати.
Ось дев, нiчого не знаючи про Маммедджана, знову прийшов до дiвчини. Коли вiн сидiв, рознiжившись, дiвчина запитала у нього:
– Я чула вiд батька, що душа девiв знаходиться в iншому мiсцi, так де ж твоя душа?
– Хто ти така, щоб запитувати про мою душу? – крикнув дев i дав дiвчинi ляпаса.
– Вiдтодi, як я розлучилася iз своiми батьками, у мене тут нiкого, окрiм тебе, не було, – сказала дiвчина девовi.
– Приготуй тодi овмач,[12 - Овмач – iжа iз розм'ятих у маслi шматочкiв гарячоi перепiчки.] – наказав дев.
Дiвчина приготувала овмач. А дев пiшов i пiдняв камiнь. З-пiд каменя, як з отвору посудини, полилася вода. Дев висипав овмач у воду, i з'явилася риба з кiльцем у носi.
– Ось це i е моя душа, – сказав дев, показуючи рибу дiвчинi.
Наступного дня дев подався на полювання, а Маммедджан пiдiйшов до дiвчини, оживив ii, потiм проказав слiдом за нею: «Я пiрiм Вейсел гара![13 - «Я пiрiм Вейсел гара!» – ймовiрно, спотворена суфiйська формула; у казцi використовуеться як закляття.]» – i пiдняв камiнь. Кинув вiн у воду перепiчку i упiймав рибу. У цей час несподiвано з'явився дев. Та Маммедджан випередив дева i убив рибу. Дев звалився, як пiдрубана чинара. Пiднялася пилюга, зчинилася буря, i навколо потемнiло.
Купив Маммедджан на базарi тканину i сказав своiй першiй дружинi:
– Перi не вмiе шити сукню, поший ти.
– Нехай шие сама, – вiдповiдала перша дружина, – що у неi, рук-нiг немае?
Маммедджан вiднiс хановi намисто, а на зворотному шляху запропонував однiй старiй:
– Тiтонько, приходь до нас шити сукню. Дамо тобi кiлька кранiв.[14 - Кран – перська срiбна монета, одна десята частина тумана (туман – перська золота монета).
– Добре, дитино, – вiдповiдала стара.
Прийшла вона до Маммедджана додому, взяла тканину i ножицi, та замiсть тканини розкроiла собi руку. Тодi пiшла стара до хана, показала йому руку i сказала:
– Хан-ага, поганi твоi справи – ранiше у Маммедджана була одна дружина, а тепер стало двi. І ось поглянь, задивилася я на iхню красу i не помiтила, як порiзала руку.
– Ідiть покличте Маммедджана, – наказав хан.








