На нашем сайте вы можете читать онлайн «Бікфордів світ». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Бікфордів світ

Автор
Дата выхода
08 ноября 2014
Краткое содержание книги Бікфордів світ, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Бікфордів світ. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Андрій Курков (нар. 1961 p.) – журналіст, письменник, сценарист, автор понад двох десятків книжок. Його твори перекладено англійською, німецькою, французькою, іспанською, голландською, турецькою та іншими мовами. Курков – один із найпопулярніших авторів пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Недарма його визнано в Європі сучасним російськомовним письменником № 1.
«Бікфордів світ» – це дуже серйозна та дуже сумна казка, сюжет якої складно переказати. Головні її теми – пам'ять і страх. Пам'ять про дитинство, розчарування у реальному світі, побоювання будь-яких змін, відсутність бажань, комплекс провини і безсилля перед життям. Роман жорсткий, абсурдний, проте цілком логічний. Ми всі прив'язані до бікфордового шнура в цьому вибуховому світі й тягнемо його за собою все життя.
Бікфордів світ читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Бікфордів світ без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І хотiли вони бiгти, але стояли не рухаючись. А звучання опускалося вниз, проливалося на землю й топило ямки та вибоiни, заповнюючи спочатку iх, а потiм пiднiмаючись усе вище й вище, як пiднiмаеться вода пiд час повенi. А звук усе ллеться i ллеться вниз, i вони, люди, стоять уже по пояс у цьому виттi, й чим вище воно пiднiмаеться, чим ближче до вух iхнiх – тим нестерпнiше iм слухати його.
Не змiг довше сидiти на ганку Іван Тимофiйович. Зiбрав сили й повернувся в дiм, замкнувши за собою дверi. Сiв на лаву. І тут було чутне звучання гудодзвона, але не так голосно, не так нестерпно.
А вiтер, утомлений вiд пастки, обм'якнув, сповiльнився, i почав затихати дзвiн.
Опритомнiли брати, ожили, коли гудодзвiн ледве звучав. Ожили вони, подивилися напружено вгору, на крону кедра-дзвiницi, й погляд iхнiй пройшов крiзь крону, пiшов далi в небо, де наткнувся на чорну хмару, маленьку, незвичайну, схожу на величезного небесного сома й кольором, i формою.
– Знамення! – вирвалось у Володимира.
Побiгли брати до будинку батька свого. Пiдвiвся вiн iз лави, вийшов на порiг. Рука старшого сина вiдвела його погляд високо в небо, де побачив Іван Тимофiйович щось пливуче чорне.
А в небi спокiйно й мирно плив чорний дирижабль. Вiн летiв над тайгою в кудизавгодному напрямi. У гондолi дирижабля нiкого не було, хоча посерединi неi i стояв табурет, на пiдлозi валялося дрiбне смiття, а в кутку лежала велика картонна коробка, що вмiщувала понад тисячу пачок сигарет «Друг».
– Нi, – помовчавши, вiдповiв Іван Тимофiйович. – Знамення не бувае чорним… Воно – свiтло. Як у Писаннi е «райдуга в хмарi…»
– А що ж це? – запитав Андрiй.
Замислився знову Іван Тимофiйович, а чорна хмара тим часом пiшла з видимостi, залишивши тих, хто побачив ii, в неспокiйному нерозумiннi.
– Не знаю, – признався батько. – Може, справа рук природи або iнших сил…
– Але iнших, окрiм сил Господа, не бувае! – напружено видихнув Андрiй i заглянув батьковi у вiчi.
Іван Тимофiйович знизав плечима.
– Може, справа рук часу, iншого часу… – майже прошепотiв вiн, провiвши долонею по лобi. – Я ж збився з нього, з часу… Давно збився. І недiля в нас – тiльки сьомий день числом…
А гудодзвiн звучав протяжно й неголосно, i стало знову чутним на тлi його життя тайги. Вiтер пробiгав по травах, ледве торкаючись iх, кружляв на одному мiсцi, завмирав.









