Книга Джунглів (збірник)

Хлопець лазив по деревах не згiрше, нiж плавав, а плавав так само добре, як бiгав, i Балу – Учитель Закону – знайомив його з усiма правилами в лiсi й на водi: як вiдрiзнити трухляву гiлку вiд мiцноi; як чемно привiтатися з дикими бджiльми, коли зустрiнеш рiй на деревi; що сказати кажановi Мангу, якщо розбудиш його опiвднi; як заспокоiти водяних змiй, перш нiж пiрнути у ставок. Народ Джунглiв не любить, щоб його турбували, i кожен готовий дати вiдсiч непроханому гостевi. Мауглi вивчив також мисливський Поклик Чужинця, який слiд повторювати багато разiв, поки не почуеш вiдповiдi, коли випаде полювати в чужих мiсцях.

Цей поклик означае: «Дозвольте менi пополювати тут, бо я голодний», i на нього вiдповiдають: «Полюй заради поживи, та не для забави».

Отже, Мауглi доводилося завчати напам’ять дуже багато, i подеколи йому набридало сто разiв повторювати одне й те саме. Але коли Мауглi дiстав вiд Балу стусана, розсердився i втiк, ведмiдь сказав Багiрi:

– Людська дитина – то людська дитина, i вона мае знати всi закони Джунглiв.

– Та поглянь, який вiн ще малий, – вiдповiла Багiра, яка була надто поблажливою до Мауглi. – Хiба така маленька голова може вмiстити всi твоi повчання?

– А хiба у джунглях достатньо бути малим, щоб тебе не вбили? Якби ж то! Я навчаю його необхiдному, а караю задля годиться, коли вiн забуде урок.

– Авжеж! Що ти в цьому тямиш, Залiзна Лапо! – гримнула Багiра. – Та в нього все обличчя в синцях!

– Нехай краще ходить весь у синцях, анiж загине через невiгластво, – похмуро мовив Балу.

 – Я зараз навчаю його Заповiтних Слiв Джунглiв, якi захистять його вiд птахiв, вiд змiй i всiх, хто ходить на чотирьох лапах, крiм його рiдноi Зграi. Хiба ж це не варте кiлькох стусанiв?

– Добре, тiльки гляди не зашкодь дитинi. Це тобi не колода, щоб гострити кiгтi. А якi ж бо то Заповiтнi Слова? Я краще помру, нiж проситиму про допомогу, та менi теж цiкаво знати. – І Багiра, витягнувши лапу, помилувалася своiми пазурами – мiцними, мов сталь, i гострими, наче леза.

– Я покличу Мауглi, i вiн тобi скаже… якщо захоче. Ходи сюди, Малий Брате!

– У мене в головi гуде, як у бджолиному дуплi, – пролунав згори сердитий дитячий голос, i Мауглi, сковзнувши з дерева, докинув обурено: – Я прийшов заради Багiри, а не заради тебе, старий товстий лантуху!

– А менi байдуже, – вiдповiв Балу, хоч йому було дуже прикро таке чути. – То скажи Багiрi Заповiтнi Слова Джунглiв, яких я навчив тебе сьогоднi.