Львiвська гастроль Джимі Хендрікса

– О! – Чоловiк у ватнику пiднiс вказiвний палець перед своiм спiврозмовником. – Я ж говорив, вони не нашi… вони котлети пальцями iдять! Інша культура!..

Роздiл 6

В'iзд до двору будинку з боку вулицi Федорова знову був закритий – цього разу якийсь недотепа залишив перед воротами свiй «жигуль» кольору мокрого асфальту.

Оксана, оглядiвшись, втиснула свою «Чебурашку» мiж двома iномарками, припаркованими пiд Старопiгiйським iнститутом, i, зачинивши машину, ввiйшла до двору. З боку Федорова на цьому будинку номера не було.

Може, саме тому автолюбителi з завидною регулярнiстю кидали своi машини пiд воротами.

Пiднiмаючись по дерев'яних сходинках на свiй другий поверх, Оксана прислухалася до iх поскрипування. Сходинки в ii парадному вiдзначалися тихiстю й податливiстю.

Стягнувши з нiг високi осiннi чобiтки, хазяйка пройшла в едину кiмнату маленькоi та затишноi квартири, всiлася на канапу. Перевела подих. Прислухалася до легкого шуму втоми в головi. Вчорашнiй вечiр затягнувся до першоi години ночi, вона з подругами веселила корпоратив страховоi компанii.

За столом, як, мабуть, i в самiй страховiй компанii, заправляли жiнки. Декiлька тихих переляканих чоловiкiв серед розслаблених, прикрашених алкогольним рум'янцем панi. Скорiше за все, цi чоловiки не були навiть спiвробiтниками страховоi компанii, а всього лише чоловiками тих, хто святкував.

Усмiшка, викликана думками про минулий вечiр, протрималася на обличчi Оксани недовго.

Згадався вiдразу i цей ранок, i вдалий сюрприз у Тараса, що завжди забував про свiй власний день народження. Згадалися подарованi йому рибки. І тут же згадалися такi ж рибки, подарованi вчорашнiм днем собi самiй!

Оксана пiдвела погляд на пiдвiконня, де тепер стояв невеликий акварiум, такий же, який вона купила Тарасовi.

Пiдiйшла, вiдсунула фiранку, нахилилася над своiм власним маленьким водним свiтом. Рибки мирно плавали навколо зелених водоростей.

Оксана витрусила з коробочки на воду трохи сухого корму.

Рибки тут же спрямували своi погляди вгору.

– Пригощайтеся, iжте, гостi дорогi! – мовила жартiвливо хазяйка i залишила рибок за фiранкою на пiдвiконнi. Через маленьку кухню пройшла у ванну, вмилася.

Холодна вода не додала бадьоростi. Й тодi вирiшила Оксана трохи вiдпочити. Повернулася до кiмнати i здерлася по крутiй дерев'янiй драбинцi на свое лiжко, що одночасно було дахом зробленоi на замовлення одежноi шафи.