Львiвська гастроль Джимі Хендрікса

Коли Алiк пiдiйшов до зачиненоi брами Личакiвського цвинтаря, з-пiд дерев, що ростуть поблизу, виступили душ десять. Вийшли неспiшно, обступили його, вiн якраз дiставав iз кишенi ключ вiд брамного замка.

Ключ уже шмигнув у щiлину до поворотного механiзму, коли за спинами присутнiх, рiзонувши слух, пролунали «непарнi» кроки. Алiк теж озирнувся i побачив двометрового, трохи сутулого чоловiка. Його довге русяве волосся мовби говорило: «Я – свiй».

– Labas vakaras![1 - Доброго вечора! (Лит.)] – неголосно мовив вiн.

– Аудрюс?! – здивувався вголос Алiк, провiвши по мовцевi очима i зупинивши погляд на його гостроносих i тонкопiдошовних туфлях. – Потягом?

– Так, через Киiв, – кивнув той.

Люди, що завмерли на хвилинку, ожили, почали пiдходити до Аудрюса, обiйматись. Алiк обiйняв його останнiм.

– Давно тебе не було, – сказав.

Потiм обернувся до ворiт, провернув ключ, i сталева дуга висячого замка вискочила з паза.

По цвинтарю йшли мовчки. Пiднявшись на пагорб, спинилися, оглядiлись. Алiк заклично махнув рукою i повiв iнших за собою вслiд мiж могил i огорож.

Спинився бiля залiзного хреста, який нiби спецiально сховався вiд стороннiх поховань за стовбуром старого дерева i двома кущами, що розрослись. Огорожi тут не було. Довговолоса немолода компанiя стовпилася навколо непримiтноi могилки. На iржавiй табличцi, приваренiй до самоi хрестовини, неможливо було прочитати нi iменi, нi прiзвища покiйного. Один iз тих, що прийшли, опустився навпочiпки перед хрестом, уткнувся колiнами в край могильного насипу й дiстав iз кишенi куртки пакетик. Розгорнув. Виклав на все ще зелену траву бляшанку з бiлою фарбою. У руках з'явився пензлик.

Тверда рука вивела на табличцi бiлими масними лiтерами:

«Jimy Hendrix[2 - Джимi Хендрiкс (англ Jimi Hendrix, повне iм'я Джеймс Маршалл Хендрiкс, англ James Marshall Hendrix, iм'я при народженнi Джоннi Аллен Хендрiкс, англ Johnny Allen Hendrix, 27 листопада 1942, Сiетл, Вашингтон, США – 18 вересня 1970, Лондон, Англiя) – американський гiтарист, спiвак i композитор 2009 р журнал Time назвав Хендргкса найвидатнiшим гiтаристом усiх часiв Широко визнаний як один iз найбiльш смiливих i винахiдливих вiртуозiв в iсторii рок музики] 1942–1970».

У безвiтрянiй тишi цвинтаря раптом хруснула гiлка. Десь зовсiм поряд. Алiк напружився вслухаючись. Іншi затамували подих.

Хрускiт повторився. Почулися трохи метушливi кроки людини. Зашарудiло жалiбно опале листя пiд ii ногами.

«Сторож?!» – подумав Алiк.