Записки в узголів’ї

39

Кото – традицiйний японський щипковий тринадцятиструнний музичний iнструмент з довгим дерев’яним корпусом.

40

Свято П’яти танцiвниць (яп.: Госечi) – давнiй ритуальний танець у виконаннi п’яти кращих танцiвниць, який виконувався з нагоди церемонii першого куштування рису нового врожаю.

41

«Змiна напрямку» (яп.: ката-тагае) – один iз засобiв захисноi магii. Перед подорожжю мандрiвники зверталися до гадателя, який вираховував, чи не «загороджуе шлях» у цей день хтось iз численних божеств неба.

Якщо так, то спочатку треба було поiхати в iншому напрямку, зупинитися на нiчлiг у чужому домi, а вже потiм iхати туди, куди було заплановано.

42

«Молоточок щастя» – мiнiатюрний молоточок, який виготовлявся iз залiза або мiдi i символiзував небесну зброю проти будь-якоi недуги. Його часто застосовували у магiчних заклинаннях.

43

Мисливський одяг (яп.: карiгiну) – ранiше мисливське вбрання слугувало лише для полювання, проте пiзнiше воно стало елементом повсякденного одягу придворних.

44

За давньою традицiею, замiжнi японки чорнили собi зуби, що сприяло iх кращому збереженню. Ця традицiя (яп.: охагуро) проiснувала аж до революцii Мейджi (1868 р.)

45

Ебошi – високий ковпак з туго накрахмаленого дiрчастого шовку чорного кольору.

46

«День вiддалення» (яп.: iмi-но хi) – синтоiстський ритуал. У цi днi не виходили зi свого будинку, не приймали гостей, не вiдповiдали на листи, не iли м’яса.

А все для того, щоб не накликати на себе бiду.

47

«Вiсiм повчань» – спецiальна храмова проповiдь, присвячена тлумаченню змiсту буддiйськоi «Сутри Лотоса».

48

Тайшьо – военачальник, найвищий вiйськовий чин.

49

Чюнагон – члени Державноi ради мали такi звання: дайнагон (старший радник), чюнагон (другий радник), шьонагон (молодший радник).

50

То-дайнагон – йдеться про Фуджiвара-но Тамемiцу.

51

Сейхан (962–999) – вiдомий буддiйський священик доби Хейан.

52

Натяк на притчу з «Сутри Лотоса», де йдеться про те, що коли Будда читав проповiдь перед п’ятитисячною аудиторiею, одна особа встала й пiшла геть, на що Будда зауважив: «Правильно зробив цей чоловiк, оскiльки прийшов сюди лише заради хвастощiв».

53

Мiчiноку – назва мiсцевостi, де з давнiх часiв японськi майстри виробляли з бруслини жорсткий, шерхуватий папiр, який використовували для листування.