Замогильні записки

Якби я знов опинився сьогоднi в Сполучених Штатах, я б не впiзнав iх: там, де ранiше були лiси, я побачив би обробленi поля; там, де я пробирався стежиною крiзь гущавину, передi мною пролягла б проiзна дорога; там, де мешкали начези i стояла хатина Селюти, виросло мiсто, у якому нинi близько п’яти тисяч мiстян; Шактас сьогоднi мiг би стати депутатом конгресу. Нещодавно я одержав брошуру, яку видали iндiанцi черокi: захисники дикунiв надiслали ii менi – захисниковi свободи друку.

Мускогульги, семiноли, чикасаси мають своi Афiни, свiй Марафон, свiй Карфаген, свiй Мемфiс, свою Спарту, свою Флоренцiю; так само вони мають графство Колумбiю i графство Маренго: кожна з краiн дала хоча б по одному славному iменi цим пустелям, де я зустрiв отця Обрi i нiкому не вiдому на той час Атала.

Кентуккi пишаеться своiм Версалем; округ пiд назвою Бурбон iменуе свою столицю Парижем.

Усi вигнанцi, всi пригнобленi, що вирушили до Америки, принесли з собою пам’ять про батькiвщину.

…falsi Simoentis ad undam

Libabat cineri Andromache [29 - Андромаха над прахом жертву жалобну за мiстом // У гаi приносила, де Сiмоент неправдивий спливае, // Й голосно манiв на тризну скликала усiх до могили (Вергiлiй. Енеiда, III, 301–303; пер. М. Бiлика).].

У своему лонi, пiд заступництвом свободи Сполученi Штати зберiгають пам’ять про багато iсторичних мiсць стародавньоi та сучасноi Європи: Адрiан наказав збудувати в саду свого замiського маетку споруди, що повторюють визначнi пам’ятки його iмперii.

Тридцять три широкi шляхи розходяться з Вашингтона в рiзнi боки, як колись iшли вiд Капiтолiя римськi дороги; вони тягнуться, розгалужуючись, аж до кордону Сполучених Штатiв i утворюють мережу завдовжки 25 747 миль. На багатьох з них е поштовi станцii. Тепер, щоб дiстатися штату Огайо або Нiагари, винаймають дилiжанс, як винаймали у тi часи, коли я там бував, провiдника або тлумача з iндiанцiв. Є й iншi транспортнi засоби: всi озера та рiчки сполученi каналами; уздовж сухопутних дорiг можна плисти на веслових i вiтрильних кораблях, або на вантажопасажирських суднах, або на пароплавах.

Там, де всюди ростуть гiгантськi лiси, а пiд ними майже врiвнi з поверхнею землi е багатющi поклади вугiлля, пального достатньо.

З 1790 по 1820 рiк населення Сполучених Штатiв за кожнi десять рокiв збiльшувалося на 35 вiдсоткiв. Очiкуеться, що до 1830 року воно становитиме 12 875 тисяч душ.