Портрет Доріана Ґрея

– Ну, а сьогоднi – ви, певно, зможете пообiдати зi мною, Дорiане?

Юнак похитав головою.

– Сьогоднi вона Імогена, а завтра буде Джульетта.

– Коли ж вона Сiбiл Вейн?

– Нiколи.

– Поздоровляю вас.

– Який ви неможливий, Гаррi! Вона – це всi великi героiнi свiту заразом. Вона – щось бiльше, нiж просто окрема особа. Смiетеся? А я вам кажу – вона генiй. Я кохаю ii i зроблю все, щоб вона покохала мене! Гаррi, ви осягли всi таемницi життя, скажiть же менi – як можна причарувати Сiбiл Вейн? Я хочу, щоб Ромео запалився ревнощами.

Я хочу, щоб усi закоханцi минулого почули наш смiх i посмутнiли; я хочу, щоб подих нашоi пристрастi розворушив iхнiй порох, розбудив iхнiй тлiн i примусив його страждати! Ви й не повiрите, Гаррi, як я ii обожнюю!

Кажучи це, Дорiан схвильовано ходив по кiмнатi. Гарячкова барва заграла йому на щоках, юнак був украй збуджений.

Лорд Генрi стежив за ним з ледь помiтним почуттям задоволення. Наскiльки Дорiан рiзнився вiд того сором’язного, несмiливого хлопця, що його вiн здибав у робiтнi Бе-зiла Голворда! Вдача його немов тiльки-но розквiтла i вже викинула пломенистий цвiт.

З потайного сховища вийшла Душа, i Бажання постало, щоб зустрiти ii в дорозi.

– І що ж ви гадаете робити? – спитав нарештi лорд Генрi.

– Я хочу, щоб ви й Безiл пiшли зi мною подивитись на ii мистецтво. Я не маю жодного сумнiву, що ви теж визнаете хист Сiбiл Вейн. Тодi треба буде вирвати ii з рук того еврея. Вона зв’язана контрактом ще на три роки, точнiш, на два роки й вiсiм мiсяцiв.

Певна рiч, я заплачу йому щось там. А коли все це влаштуеться, заорендую який-небудь театр у Вест-Ендi i покажу ii свiтовi в усiй ii силi! Вона зачаруе всiх так само, як зачарувала мене.

– Ну, це вже чи не занадто, мiй любий!

– Ось побачите! У неi не тiльки незрiвнянне мистецьке чуття, але й своя iндивiдуальнiсть. А ви ж часто казали менi, що саме особистостi, а не принципи, рухають наш вiк.

– Та вже нехай. А коли ж ми пiдемо до театру?

– Сьогоднi у нас вiвторок?.

. Тодi давайте взавтра. Завтра вона грае Джульетту.

– Гаразд. Зустрiнемось у «Бристолi», о восьмiй вечора. Я привезу Безiла.

– Де ж можна о восьмiй, Гаррi! О пiв на сьому! Нам треба там бути перед початком вистави. Ви повиннi побачити ii в першiй дii, коли вона зустрiчаеться з Ромео.

– О пiв на сьому? Так рано? Наче ми збираемось чаювати або читати англiйський роман! Нi, хiба вже о сьомiй. Жодна порядна людина не обiдае ранiш сьомоi.