Рябина

Рябина

Іван Франко

ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1

«Рябина» Івана Франка – п’еса, присвячена традицiйнiй для автора темi соцiальноi несправедливостi, чесний i смiливий Олекса Коваль протиставляеться пiдломi представниковi сiльськоi влади***. Найвiдомiшими творами Івана Франка е «Перехреснi стежки», «Лель i Полель», «Грицева шкiльна наука», «Малий Мирон», «Boa constrictor», «Украдене щастя», «Будка Ч. 27», збiрки поезiй «Зiв’яле листя», «З вершин i низин», «Мiй Ізмарагд» тощо. Іван Франко – видатний украiнський письменник, який працював у жанрах поезii, прози та драматургii, талановитий лiтературознавець i публiцист.

Іван Франко

РЯБИНА

(ред. 1893 р.)

Комедiя з народного життя в 4 дiях

ДІЙОВІ ОСОБИ

Прокiп Рябина – вiйт в Нестаничах, лiт около 50.

Орися – його дочка, дiвчина, лiт 18.

Панталимон Качуркевич – писар, по-мiськи вбраний, лiт около 30, похожий на економа, вусатий, з легкими ознаками алкоголiзму.

Панас Казибрiд – старий мужик, з довгою сивою бородою.

Феся – його дочка, дiвчина, лiт 18.

Олекса Коваль – парубок, лiт 28, високий, статний, був у вiйську.

Роман Пiвторак – лiт около 35.

Семен Гриб – лiт около 45.

Гнат Грiнчук – лiт около 60 – господарi.

Рахмiль Цинобер – жид-орендар, лiт около 50, довга руда борода, високий, худий i рухливий.

Присяжний, жандарм, мужики, парубки, дiвчата, жiнки i дiти.

Дiеться в пiдгiрськiм селi Нестаничах в наших часах.

ДІЯ ПЕРША

Обширний майдан серед села. Декорацiя вглиб сцени показуе вид села з церквою, по обох боках сади, обгородженi плотами.

Насеред сцени к переду криниця з журавлем, обложена цямриною, край неi корито, оддалiк дернова лавка i кiлька грубих колод. В глибинi сцени дорога, обсаджена деревами, мiж котрими близько правоi кулiси видно кам’яну фiгуру з виразним позолоченим написом: «Пам’ятка знесеноi панщини». Трохи ближче, в центрi сцени, стоiть грубе рябинове дерево з червоними ягодами; на сценi видно пень, а горiшня декорацiя вказуе звисаюче галуззя з ягодами. Через увесь час першоi дii святочно прибранi люди проходять в глибинi пiвперек сцени, чоловiки знiмають капелюхи i хрестяться перед фiгурою, а також кланяються тим, що на сценi.

Ява перша

Орися, потiм писар.

Орися(набирае води з криницi i спiвае).

Гадала-м ся вiддавати, гадала-м, гадала,

Та й так ем си розгадала, що бiда нездала.

Писар(наблизився стиха за ii плечi). Он як!

Орися(схапуеться). Агiй! (Обертаеться.