На нашем сайте вы можете читать онлайн «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
Краткое содержание книги Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Чорт рад не рад насипав величезну купу червiнцiв, вирвався з панськоi руки тай пiгнав. Пан тогдi перехрестився, обцирк-лював червiнцi свяченою крейдою, пересидiв до рана, а рано заiхала фiра, забрали грошi тай завезли до двора. Вiд того часу станули нашi пани на ноги i спродане село одкупили, i довги поплатили, та ще й грошей чимало лишилося».
В Довгiм мав бути такий мудрий хлоп, що мав таку книжку по чорнокнижнику та умiв з неi читати. Для того нiхто, так як вiн не оджене граду чи хуртовини вiд села; вiн i дощi задержить i вiдгадае, кiлько лiт хто буде жити, де подiлася конина сусiдови, чи на чистiм мiсци будинок стоiть чи нi.
Яким однак способом тотi книжки дiсталися мiж нинiшнi люде, про се докладно годi довiдатись. Видно, що люде, повторюючи сi казки, глибше не застанавляються над ними. Я тiлько раз, будучи в Добромильськiм та оглядаючи старi звалища замку, чув вiд одного селянина, що в тiм замку в пiдземних пивницях мають знаходитися книжки по чорнокнижниках, однак iх дуже тяжко дiстати, бо книжок тих стережуть самi чорти.
Одна стара баба в Тегловi згадала менi раз, що якийсь хлоп дiстав був таку книжку; але коли я ii просив, щоби докладно про то оповiла, сказала баба: «Не годиться духовним таке розповiдати, бо тото би був неспокутований грiх».
Крiм книжок, якi походять вiд чорнокнижникiв, людова вiра розказуе також про старi образи, що колись були власнiстю тих казкових осiб. Тим образам приписують однакову силу, що i книжкам.
– Конi вашi украв недалекий; але ви iх не одпитаете, злодiй давно iх продав; колись сам вам признаеться.
– Тай так сталося, як сказала, – скiнчила баба. – Конi пропали, як камiнь у водi. Але коли старий Яким умирав, признався сам передо мною, що вивiв моi конi зо стайнi вночi тай продав жидам в Роздолi за песi грошi.











