На нашем сайте вы можете читать онлайн «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
Краткое содержание книги Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я чув, що оден знахар потирав старим образом хорим людям, що приходили до нього, твар (лице), голову та другi частi тiла i тим способом привертав недужим iхне здоров'е.
Давня поезiя
Григорiй Чуй Русин iз Самборо
(1523–1573)
Народився в родинi симбiрського шевця. У Кракiвському унiверситетi здобув ступiнь бакалавра вiльних мистецтв. Був ректором лiцею в Перемишлi (1547–1550), потiм ректором Львiвськоi школи (1551–1553), з 1563-го став професором Кракiвського унiверситету.
Писав поеми, панегiрики, еклоги латинською мовою (Уривок, що подаеться, переклав В.
Еклога
(уривок)
Й нивам поспiшно почне посилати своi подарунки;
Тiльки одягне у шати новi вона голi дерева,
Зараз же десь там пiд деревом в тiнi стрiчаються разом
Кастор i Поллукс, гiрськi пастухи, обидва сармати.
Хлопцi на вроду красивi i в спiвi митцi знаменитi,
Розумом рiвнi й однаково також вони красномовнi.
Силу однакову думка у кожного серцi лелiе,
Рiзний, проте, в них вогонь, хоч однакове грiе iх мiсце.
На муравi прилiг Кастор, об дерево Поллукс обперся.
В Поллукса вигляд веселий, а Кастора серце в скорботi,
Мовчки в задумi сидить вiн, а Поллукс увесь час говорить,
Першим почав вiн, звернувшись до Кастора-друга словами.
Поллукс
Друже, чому ти сумуеш, пiдперши обличчя рукою?
Чом же байдужа правиця твоя до сопiлки дзвiнкоi?
Горе яке ж то в обличчi твоiм сумовитiм засiло,
Що не промовиш нi слова й нiчого мене не питаеш?
Завжди, бувало ранiш, вигравав на сопiлцi гладенькiй
Чи виплiтав ти вiночок собi iз зелених листочкiв,
Зараз же мов остовпiв i сидиш на землi непорушно!
Кастор
Ти вже не скоро побачиш мене, як спiваю веселу
Пiсню, як радiсно бiгають пальцi моi по сопiлцi,
Як я корзини плету, увiнчавши вiночками скронi, —
Іншi турботи у мене тепер, не до втiх менi зараз:
Пастир мiй Дафнiс, якого любив я безмежно всiм серцем,
Щойно пiшов iз життя, i печаль мою душу терзае.
Тiльки один вiн давав моiй музi натхнення до пiснi,
Я ж всi таiни його невiдомi скривав i, востанне
Голос звернувши до нього, закрив своi очi поблiдлi.
Скорблять по ньому сiльськi божества: ореади, дрiади,
Флора i нiмфи лiсiв та полiв, нереiди й русалки,
Часто до нього приходять сiльвани й сатири iз Паном,
Навiть худоба сумуе, побачивши нашу скорботу,
Трави толочить ногами та воду в рiчках каламутить
З горя й печалi, бо втратила радiсть свою невимовну.











