Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Далi, мiж друзями нашими був i той Вовчик блаженний,

Що вовноносних прекрасно зберiг наших кiзок жадiбних,

Також йому пiдкорялась тодi уся руська громада,

Тигри вiрменськi боялись його, хоч i був вiн ласкавий,

Руськii леви дрижали, хоча справедливим вважався.

Тож, бородатi цапи, ви скажiте усiм, хто питае,

Де отой Вовчик тепер i в яку вiн вiвчарню подався,

Прахом вiн тлiнним вже став, очевидно, i так спочивае,

І не воскресне (о доле!) тепер, у бiжучому роцi.

Знову ж Старецький, мiй друже хороший, славетна людина,

Чи ж про заслуги його не дiйшла вiсть до самого неба?

Гори, що славитесь буйними травами, вас я вiтаю!

Вiн мав садибу у вас, i для наших овечок поживу

Щедро давав, i вiдкрив там для них життедайнi джерела.

Тож застеляйте тiнисту печеру пiд листям пахучим,

Ладан палiть на могилi, скропивши себейським напоем,

І додавайте постiйно цiлющий бальзам по краплинi,

Вдосталь хай буде ще й тут, на могилi, плакучоi мирри.

Хай же зберуться всi тут, де така спочивае турбота,

Стадо лишивши, нехай прославляють чини його гiднi.

Адам Чагровський

(1565–1599)

Польсько-украiнський поет другоi половини XVIcm. народився у с Чагрiв бiля Галича. Походив з роду бояр Чагровичiв, вiдомого ще за часiв Ярослава Осмомисла. Дитячi i юнацькi роки минули у Зимнiй Водi. Заробляв на прожиття вiйськовою службою, брав участь у кiлькох iсторичних битвах, воював з турками.

Якийсь час жив у Познанi, але незабаром оселився у Добромилi в Яна Щасного-Гербурта. Писав польською мовою, автор единоi збiрки «Trenyi rzeczyrozmaite» (1597 i 1599 рр.). (Поезiю, що подаеться в нашiй збiрцi, переклав Р. Радишевський.)

ДУМА УКРАЇННА

Тож скажи нам, кобзо моя,

Що умiе дума твоя.

Кращоi нема в устоi

Вiд людини лицарськоi!

Йде на краi пограничнi,

Як льоди зiйдуть пiвнiчнi,

Й видно ген поля безкраi,

Зелен-травами зiтканi!

Глянь, дiброви листя вкрило,

Птаство рiзне налетiло,

Звiрi зграями гасають,

І роями рибки грають.

Селянин до них охочий

Сiтi по водi волочить.

А стрiлець iз охорони

Вцiлить звiра без загону.

До непрохiдних порогiв

Днiпровий козак убогий

Пливе човном не без страху

«Худою жив соломаху».[1 - «Худою жив соломаху» – цi слова в оригiналi подано украiнською. Слiд розумiти так, що козак живився пiсною соломахою.