Малюк Цахес (збірник)

Вiн залишився безпорадною дитиною, що хоче, мов пташеня, ховатися в теплому гнiздечку з роззявленим дзьобиком, чекаючи на смачного хробачка, що його принесуть турботливi родичi. І пiсля iх смертi вiн продовжуе подумки спiлкування з ними i зберiгае ритуали свого колишнього дитячого життя. Щоправда, автор посилае його на три роки в мандри по свiту. Але нiчого про цi мандри не розповiдае, бо, мабуть, це була б зовсiм iнша iсторiя. Значно плутанiшими здаються iншi персонажi казки, якi мають кiлька iмен i кiлька втiлень. Це мiнiатюрна прегарна голландська дiвчина Дертье Ельвердiнк, вона ж принцеса Гамагея з Фамагусти, iстота загадкова, спокуслива й iнодi пiдступна.

І знайомий Перегрiнуса колишнiй студент Георг Пепуш, темпераментний бунтiвний молодик, а в iншому, казковому, втiленнi – закоханий в Гамагею будяк Цегерiт. Це досить кумеднi науковi суперники оптики i дослiдники мiкроорганiзмiв з iменами вiдомих реальних вчених Левенгука i Сваммердама i т. д. Переказувати вигадливо заплутанi пригоди персонажiв, iх вiдносини i перевтiлення тут нема потреби. Читач про все це дiзнаеться з тексту. Може, варто навести лише одну з лiтературознавчих гiпотез. У казцi йдеться про «живу i плiдну iстину» (Гамагея), механiчний матерiалiзм, «знекровлюючий iстину» (Принц п'явок), емпiричне безкриле псевдонаукове копирсання в «нiкчемних» проявах життя (Левенгук i Сваммердам) i нарештi творчу синтетичну думку (Майстер Блоха). Перегрiнус, який знаходить нарештi свое щастя з простою дiвчиною Розонькою, втiлюе творчi поривання, кохання, почуття, що сильнiшi за абстрактне мислення, iронiчний скепсис, «чисту» науку. Украiнський вчений А. П. Шамрай, автор великоi монографii про Гофмана, що запропонував цю гiпотезу (тут вона викладена скорочено i спрощено), першим спробував дати фiлософське тлумачення «Володаря блiх». Бiльшiсть iз тих, хто писав про цю казку, навiть не намагалися заглибитися в ii прихований глибокий змiст, обмежуючись тлумаченням лише полiтичних алюзiй.

Найвiдомiший роман письменника носить довгу назву: «Життева фiлософiя кота Мура вкупi з фрагментами бiографii капельмейстера Йоганнеса Крейслера, що випадково збереглися у макулатурних листах».

У титулi визначена структура твору. Вiн складаеться iз хаотично перемiшаних сторiнок щоденника освiченого кота Мура i сторiнок життепису романтика композитора Крейслера. Романтичний принцип фрагментарностi торжествуе в книзi. Але, хоч вона i зiбрана докупи начебто з уривкiв без початку i кiнця, ця хаотичнiсть, проте, умовна.