Малюк Цахес (збірник)

Пiднесена духовнiсть, справжнiй митецький дар Крейслера стають ще виразнiшими в порiвняннi з безкрилим самовпевненим мудруванням Мура, але iстинний конфлiкт розгортаеться не мiж ними, а мiж гуманною вiльною думкою Крейслера-творця i вiдразливим свiтом мiзерноi держави безвiльного князя Іренея, в якiй керуе i пануе пекельна iнтриганка радниця Бенцон. Ця сильна i владна особа – справжнiй небезпечний ворог. Заради влади в Зiггартсвайлерi честолюбна мати Юлii занапастила все, що в нiй самiй було людського, живого, талановитого.

Зрадивши в собi жiнку, людину, Бенцон йде до кiнця. Знищуе всiх, хто стоiть на ii шляху, заради остаточного змiцнення своеi позицii при дворi, набуття офiцiйного статусу родички князя Іренея, свого коханця. Для цього ця безжальна мати жертвуе i чарiвною Юлiею, яку безмежно кохае Крейслер. Вона плануе весiлля дочки з дегенеративним синочком володаря князiвства принцом Ігнатiем i досягае успiху у своiх руйнiвних для життя Крейслера i Юлii планах. Схожiсть з багатьма моментами i учасниками життевоi драми Гофмана очевидна. Та це не просте вiдтворення фактiв бiографii автора, а, як уже сказано, – iх художне переосмислення, духовне перетворення, пiднесення на вищий поетичний щабель.

На вiдмiну вiд багатьох романтичних героiв Гофмана Крейслер не може полишити реальний свiт Зiггартсвайлера i втекти в iдеальний Джiнннiстан, як не мiг вирватися з Бамберга чи Берлiна сам письменник. Роман не казка, хоч у ньому i дiе вчений кiт.

Мур – лише маска обивателя. Вiйна котiв iз собаками – це тiльки досить злий гротеск на зiткнення студентiв-корпорантiв, а не по-справжньому казкова iсторiя. Тобто тваринний свiт у романi мае не казкову, а алюзiйну, алегоричну функцiю. Іншi i барви, i образи свiту в романi. Вони буденнiшi, позбавленi фантастичноi яскравостi i буйства, так само, як нiжна лiрична Юлiя нiчим не схожа на агресивну у своiх почуттях i дiях вифранчену принцесу Гамагею з «Володаря блiх». У романi пануе не казковiсть, а умовнiсть, прийом загострення, гiперболiзацii в межах реального. Для цього i потрiбен кошачий свiт, що майже нiчим не вiдрiзняеться вiд людського. «Порiвняння законiв краси, – пише Д. Чавчанiдзе, – за якими створена душа художника, з тими життевими нормами, якi вiн змушений приймати, будучи людиною реальною свiту, становить головну проблему романтичного роману Гофмана». Головну, але не едину.