Стійкий принц. Дама-примара

Тема честi й помсти ще до Кальдерона широко розроблялася у спецiальних трактатах та книгах на близьку тематику (примiром, у «Мистецтвi володiти зброею» Х. де Карранса, 1571), а також у художнiй лiтературi Іспанii Золотоi доби. Однак саме Кальдеро-новi вдалося майже з формульною чiткiстю вiдобразити практично всi нюанси поняття честi, якi побутували в той час в iспанському суспiльствi.

Драматург запропонував власний кут зору на цю проблематику. На вiдмiну вiд своiх попередникiв i сучасникiв, якi вважали честь спадкоемним атрибутом лише шляхетського стану або ж бачили у нiй еквiвалент людськоi гiдностi, чесноту, яку людина здобувае завдяки своiм вчинкам (Л.

Вiвес, Лопе де Вега та iн.), Кальдерон розглядав честь як особливий дар Бога людинi, який даеться кожному разом iз життям. Вiдтак, носiями iдеалiв честi у п’есах Кальдерона можуть бути i член королiвського дому («Стiйкий принц»), i простий селянин («Саламейський алькальд»).

Варто пiдкреслити також, що драматург не робить честь винятково чоловiчим привiлеем.

У його творах цим питанням переймаються i представницi прекрасноi статi («Лiкар своеi честi», «Життя – це сон»). Кальдерон всiляко пiдкреслюе значення честi i доброго iменi для жiнки, але вiдзначае також ii бiльшу вразливiсть, а часом i повну безпораднiсть у важких обставинах, пов’язаних з безчестям, адже, на вiдмiну вiд чоловiка, вона не може самостiйно помститися. В таку ситуацiю потрапляе, зокрема, Росаура, героiня драми «Життя – це сон». А донья Леонор, героiня «Лiкаря своеi честi», з гiркотою зауважуе, що жiноча краса е запорукою нещастя.

Проблеми честi допомагають Кальдерону створювати розмаiтi драматичнi колiзii, що дозволяють показати як найкращi, так i найгiршi взiрцi поведiнки, своерiдно iлюструючи переконанiсть бароко у двоiстостi людськоi натури.

Якщо у «Лiкарi своеi честi» драматург змальовуе хворобливо загострене, доведене майже до абсурду розумiння честi, яке стае причиною кривавоi помсти за нескоений злочин, то в «Саламейському алькальдi» показане зiткнення рiзних уявлень про честь, конфлiкт селянина i дворянина, в якому, всупереч усталеним схемам, перший виявляе справжню шляхетнiсть, а другий – ницiсть i безчестя.

Абсолютний iдеал честi демонструе, натомiсть, створена значно ранiше п’еса «Стiйкий принц», сюжет якоi Кальдерон мiг знайти у хронiцi Ж. Ф. Алвареша, секретаря принца Фердинанда Португальського. Можна припустити навiть, що цей сюжет мав для драматурга певне особисте значення.