Будка ч. 27

Будка ч. 27

Іван Франко

ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1

«Будка ч. 27» Івана Франка – соцiально-фiлософська драма .у якiй автор створюе контрастнi образи правдивоi душi Ксенi i пiдступноi – Прокопа***. Найвiдомiшими творами Івана Франка е «Перехреснi стежки», «Лель i Полель», «Грицева шкiльна наука», «Малий Мирон», «Boa constrictor», «Украдене щастя», «Олiвець», збiрки поезiй «Зiв’яле листя», «З вершин i низин», «Мiй Ізмарагд» тощо. Іван Франко – видатний украiнський письменник, який працював у жанрах поезii, прози та драматургii, талановитий лiтературознавець i публiцист.

Іван Франко

БУДКА ч. 27

Драма в однiй дii

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Панько Середущий – будник, лiт 50, високий, з повною стриженою бородою, в синiй блузi, в шапцi з ознакою залiзничого функцiонера.

Олена – його жiнка, лiт поверх 40, згорблена, зморщена, передчасно зiв’яла.

Зося – iх дочка, лiт 18, гарна дiвчина, в сiльськiм чистенькiм убраннi.

Прокiп.

Завада – багатий господар, вдовець, лiт 45, невеликий, кремезний, трохи лисий, зi шпакуватими, коротко стриженими вусами.

Гнат Сиротюк – парубок, лiт 24.

Ксеня – жебруча баба.

Дiеться в нашiм часi.

На авансценi видно вiд правоi кулiси до лiвоi штреку залiзноi дороги. Коло правоi кулiси високий сигналовий стовп, коло лiвоi рампа i лiхтарня на стовпi. За штрекою пiднiмаеться скiсно вгору насип також через цiлу сцену, а на ньому невеличка площа, до котроi вiд штреки ведуть сходи з поруччям.

У глибинi сцени залiзнича будка з чорним написом на стiнi «27». Перед будкою телеграфiчний апарат у формi дощаноi, сторцем поставленоi домовини; вiд нього йде дрiт до будки. В будцi два вiкна i дверi. Над одним вiкном видно напис «Каса». О стiну оперта будкарська кругла вiха. Попiд стiною йде лавка, збоку направо – друга. Декорацiя показуе в глибинi вид на поле, здалека село мiж вербами та садами; боковi кулiси – вид на поля, полукiпки, справа далеко лiсок. В протягу акцii вечорiе.

Ява перша

Коли мае пiднятися куртина, чути гуркiт воза, що переiздить через штреку, лускання батога, крик: «вйо! вйо!» Коли куртина пiдноситься, воза вже не видно, тiльки Панько з люлькою в зубах, замикае рампу. За рампою Гнат з батогом.

Панько i Гнат.

Панько. То напевно вже всi? Ти остатнiй iдеш?

Гнат. Та кажу ж вам, що остатнiй.

(Добувае з-за халяви тютюн i крутить цигаро.)

От дайте огнику, коли ласка.