Ляльковий дім (збірник)

Суднобудiвник Еуне входить з правого боку.

Еуне. Мое вшанування, пане консул.

Бернiк. Здрастуйте. Мабуть, догадалися, чому я послав за вами?

Еуне. Управитель казав учора, що пан консул нiби незадоволенi тим, що…

Бернiк. Я незадоволений усiм станом справ на верфi, Еуне. Ремонт суден у вас не посуваеться. «Пальмi» вже давно слiд би бути в дорозi. Вiгелан щодня заходить i набридае менi. Важкий компаньйон!

Еуне. «Пальма» може вийти в море пiслязавтра.

Бернiк. Нарештi! Ну, а те американське судно, яке стоiть тут цiлих п'ять тижнiв i…

Еуне.

«Індiанка»? Я так зрозумiв, що передусiм треба зробити все можливе на вашому власному суднi.

Бернiк. Я не давав вам нiяких пiдстав для подiбного припущення. Слiд було зробити все можливе i на «Індiанцi», а цього не зроблено.

Еуне. Днище все прогнило, пане консул; чим бiльше латаемо, тим гiрше.

Бернiк. Причина не в цьому. Управитель Крап вiдкрив менi всю правду. Ви не вмiете працювати з новими машинами, якi я завiв, або, вiрнiше, не хочете з ними працювати.

Еуне. Пане консул, менi вже за п'ятдесят. Я змалечку звик до старого способу працi.

Бернiк. Вiн бiльше не пiдходить. Не подумайте, Еуне, що я турбуюсь про баришi; на щастя, я не маю в цьому потреби. Але в мене е обов'язок перед суспiльством, в якому я живу, i перед фiрмою, яку я очолюю. Якщо я не обстоюватиму прогрес, то його й не дочекатись тут.

Еуне. Я теж за прогрес, пане консул.

Бернiк. Так, для вашого обмеженого кола, для робiтничого класу.

О, я знаю вашу агiтацiю. Ви виголошуете промови, баламутите народ, а коли справа доходить до прогресу на практицi, – взяти хоча б новi машини, – ви тодi не хочете брати участi; ви боiтесь.

Еуне. Так, я й справдi побоююсь, пане консул, менi страшно за багатьох з тих, кого цi машини позбавляють шматка хлiба. Ви, пане консул, часто говорите про свiй обов'язок перед суспiльством; але, менi здаеться, суспiльство теж мае своi обов'язки. Як смiють наука i капiтал пускати в дiю новi винаходи, поки суспiльство не виховало поколiння, яке може ними користуватись?

Бернiк.

Ви надто багато читаете i розумуете, Еуне. Для вас це не пiдходить. Це вселяе в вас незадоволення своiм становищем.

Еуне. Не те, пане консул; але я не можу байдуже дивитись, як звiльняють одного за одним тямущих робiтникiв i позбавляють iх хлiба через цi машини.

Бернiк. Гм! Винайдення книгодрукування також позбавило хлiба силу-силенну писцiв.

Еуне.