Ляльковий дім (збірник)

Тiльки мене не вплутуй.

Бернiк (звертаючись до Руммеля й Вiгелана). Я зараз, слiдом за вами…

Руммель i Вiгелан виходять направо. Иоган i Дiна входять iз саду.

Йоган. Ура, Лоно! Вона iде з нами!

Беттi. Йогане! Яка легковажнiсть!

Рерлун. Чи ж це можливо? Такий колосальний скандал! Як зумiли ви звабити ii?…

Йоган. Ну-ну, любий мiй! Що це ви говорите?

Рерлун. Вiдповiдайте менi, Дiно. Це ви самi?… Це ваше власне, вiльне рiшення?

Дiна. Менi треба виiхати звiдси.

Рерлун. Але з ним?… З ним?…

Дiна.

Вкажiть менi когось iншого, у кого вистачило б мужностi взяти мене з собою.

Рерлун. Ну то знайте ж, хто вiн такий!

Йоган. Замовкнiть!

Бернiк. Нi слова бiльше!

Рерлун. Погано б я служив тодi тому суспiльству, на сторожi моральних пiдвалин якого мене поставлено. І вчинок мiй не мав би виправдання по вiдношенню до цiеi молодоi дiвчини, у вихованнi якоi я брав немалу участь i яка менi…

Йоган. Стережiться!

Рерлун. Вона повинна про це знати. Дiно, цей чоловiк – причина нещастя i ганьби вашоi матерi!

Бернiк.

Пане ад'юнкт!

Дiна. Вiн? (Звертаеться до Йогана.) Це правда?

Йоган. Карстене! Вiдповiдай ти!

Бернiк. Нi слова бiльше! Тепер не час для пояснень.

Дiна. Значить, правда?…

Рерлун. Правда, правда. І цього ще мало! Чоловiк, якому ви так довiряетесь, утiк з батькiвщини не з порожнiми руками… Каса вдови Бернiк… ii син може це засвiдчити!

Лона. Брехун!

Бернiк. А!

Беттi. Боже мiй, Боже мiй!

Йоган (кидаючись на ад'юнкта з пiднятою рукою).

І ти насмiлюешся?…

Лона (заступаючи йому дорогу). Йогане, не чiпай його.

Рерлун. Так, вдарте мене. Але правда повинна торжествувати, а це правда. Сам консул Бернiк це говорив, i всьому мiсту це вiдомо… Тепер, Дiно, ви знаете цього чоловiка.

Коротка пауза.

Йоган (схопивши Бернiка заруку, тихо). Карстене! Карстене! Що ти зробив?

Беттi (в сльозах, пошепки). О Карстене! Яку ганьбу я на тебе накликала!

С а н с т а д (швидко входить з правого боку i спиняеться, тримаючись за ручку дверей).

Поспiшiть же, пане консул. Залiзниця висить на волоску.

Бернiк (розгублено). Що ж це таке?… Що менi робити?…

Лона (серйозно i багатозначно). Іти й бути пiдпорою суспiльства, зятю.

Сан стад. Так, так, поспiшайте; нам потрiбний весь ваш моральний авторитет.

Йоган (до Бернiка, напiвголосно). Бернiку, завтра ми з тобою поговоримо. (Виходить через сад.)

Бернiк якось машинально виходить направо за Санстадом.

Дiя третя

Там же.