Виховання почуттів

Вона пiдвелася, збираючись кудись пiти, потiм знову з'явилася в оксамитовiм капелюшику i чорнiй накидцi, облямованiй бiлячим хутром. Вiн насмiлився запропонувати себе в провожатi.

Вже зовсiм стемнiло, погода була холодна, а густий затхлий туман оповивав фасади будинкiв. Фредерiк удихав його з насолодою, бо крiзь ватяну пiдкладку вiдчував форму ii лiктя, а ii рука в замшевiй рукавичцi на два гудзики, ii маленька ручка, яку хотiлося йому вкрити поцiлунками, спиралася на його руку. Було слизько, вони йшли, iнодi заточуючись, i йому здавалося, нiби iх у хмарах колише вiтер.

Поблискування бульварних лiхтарiв перенесло його в дiйснiсть. Нагода була сприятлива, треба було спiшити. Вiн вирiшив, що тiльки-но проминуть вулицю Рiшелье, зараз освiдчиться в коханнi. Аж тут вона зупинилася перед посудною крамницею й сказала:

– От ми й прийшли, дякую вам. До четверга, правда ж, як завжди?

Вiдновилися обiди, i що частiше вiн бував у панi Арну, то бiльшала його знемога.

Споглядання цiеi жiнки млоiло його, нiби пахощi мiцних парфумiв.

Якась сила проникала в глибини його ества i, беручи гору над усiма почуттями, ставала новою формою буття.

Повii, зустрiнутi в свiтлi газових лiхтарiв, спiвачки, що витягували рулади, наiзницi, що мчали навскач, пiшi городянки, гризетки в своiх вiкнах – усi жiнки нагадували ii подобою або рiзким контрастом. Вiн дивився на виставленi в крамницях кашемiровi тканини, мережива i пiдвiски з коштовних каменiв, уявляючи, як вони облягають ii стан, оздоблюють ii корсаж, ряхтять вогнем у ii чорному волоссi.

На лотках квiтникарок квiти розпускалися для того, щоб вона, проходячи мимо, могла вибирати iх; виставленi у вiтринi взуттевоi крамницi атласнi черевички, обшитi лебединим пухом, здавалося, чекали на ii нiжки; всi вулицi провадили до ii дому; екiпажi на майданах стояли лише для того, щоб можна було приiхати до неi; Париж був пов'язаний з ii особою, i все це величезне мiсто, виповнене стiлькома голосами, гудiло, як велетенський оркестр, довкола неi.

Коли вiн приходив у Ботанiчний сад, вигляд пальми переносив його в далекi краiни. Ось вони подорожують разом на спинi верблюда, в шатрi на слонi, в каютi яхти серед блакитного архiпелагу або iдуть поряд на мулах iз балабончиками, мули спотикаються в травi об розбитi колони. Часом зупинявся вiн у Луврi перед давнiми полотнами; а що любов переслiдувала його i в колишнiх вiках, то кохана бачилась йому на всiх картинах замiсть зображених персонажiв.