Консуело

Дивлячись на неi за столом, коли вона базiкала, чемно нудьгуючи серед вульгарностi свiтського життя, нiхто навiть i не подумав би, що вона красива. Але тiльки-но обличчя це опромiнювалося веселою, дитячою усмiшкою, що вказувала на душевну чистоту, всi вiдразу визнавали ii милою. Коли ж вона надихалася, бувала чим-небудь жваво зацiкавлена, розчулена, захоплена, коли виявлялись ii багатi внутрiшнi сили, вона миттево перетворювалась: вогонь генiальностi й любовi загорявся в нiй, i тодi вона приводила в захват, захоплювала, скоряла, навiть не усвiдомлюючи таiни своеi могутностi.

Графа дивувало й дивно мучило його почуття до Консуело; у цiеi свiтськоi людини була артистична душа, i Консуело вперше змусила затремтiти й заспiвати ii струни. Але й тепер цей вельможа не розумiв, наскiльки незначними й неспроможними були його способи здобути цю жiнку, так мало схожу на тих, кого йому вдалося розбестити.

Вiн запасся терпiнням i вирiшив вдатися до допомоги почуття суперництва: вiн запросив Консуело до театру, в свою ложу, сподiваючись, що успiх Корилли розбудить у нiй честолюбство.

Але результат вийшов зовсiм не той, якого вiн очiкував. Консуело вийшла з театру байдужа, мовчазна, втомлена вiд грому оплескiв, але зовсiм не захоплена ними. У Кориллi вона не вiдчула справжнього таланту, шляхетноi пристрастi, величi. Вона вважала себе досить знаючою, щоб судити про цей штучний, зроблений талант, загублений на самому початку безладним життям i егоiзмом. Байдуже поаплодувала вона примадоннi, зронила кiлька стриманих слiв схвалення, але не захотiла розiгрувати порожньоi комедii – захоплюватися суперницею, що не збудила в нiй анi страху, нi захвату. На хвилину графовi здалося, що Консуело в душi заздрить якщо не таланту, то успiху Корилли.

– Успiх цей нiщо в порiвняннi з тим, що очiкуе вас, – сказав вiн iй, – вiн дае лише слабке уявлення про перемоги, якi очiкують вас, якщо ви покажете себе публiцi такою, якою показали себе нам.

Сподiваюся, ви не наляканi тим, що тут бачили?

– Анiтрошки, синьйоре графе, – всмiхаючись, вiдповiла Консуело. – Ця публiка не страшить мене, я навiть i не думаю про неi. Я думаю про те, що можна було б iще зробити з тiею роллю. Корилла виконуе ii блискуче, але менi здаеться, що в цiй ролi е й iншi, не використанi нею ефекти.