Біблійні казки: Казки та легенди про святих

Як заграв в одну сопiлку, – ого! Бiле вiйсько бiжить, як може заскочить. А царевич питае:

– Що то таке?

– То, – каже, – моя смерть.

Як заграв у другу сопiлку, – червоне вiйсько летить як може. Царевич питае:

– Що це таке?

– Це, – каже, – вибiгае моя невинна кров.

Як заграв у третю сопiлку, – чорне вiйсько в одну мить прилетiло.

– А це що таке?

– Це, – каже, – чорти по твою душу приiхали. А що я на твоiй землi, то й повiшу тебе.

Як крикнув на свое вiйсько, та царевич i шмигнув вверх на шибеницю.

Цариця тодi в ноги Соломоновi:

– Прости, – каже, – менi, мiй голубчику.

– Нi, – каже Соломон, – бiсова вiра! З тобою вже менi не жити.

Приказав зараз прив’язати ii косами до конячого хвоста й пустити його в чисте поле. Отакий-то був премудрий Соломон!

Суд Соломона

Було собi три брати. Їден же такий, – нiяк не може нiчого всмак попоiсти, а другий знов такий, що нiяк не може господарства розвести, а третiй, – смiх казати, – оженився та жiнку дуже лиху взяв.

Такi-то три брати, сказано – бiда! В бiдi чоловiк без ради не буде. Всiм трьом погано, всi три радяться…

Далi кажуть:

– Ходiмо до премудрого Соломона, вiн нас порадить.

Приходять до царя. Спершу старшого впустили до нього. Розказуе старший йому. Вислухав цар – i крикнув:

– У лiс!

Середульший входить, йому Соломон крикнув:

– Рано вставай.

Вже йде той, що жiнку мае лиху. Розказав Соломоновi.

– В кузню, – крикнув цар.

Зiйшлися брати, розпитали один у другого.

Самi собi не вiрять, щоб це Соломон iм так порадив, не хтять вони робити того нiчого, що чули у Соломона.

– Ет! Це дурисвiт якийсь, нам така бiда, а вiн що плете…

Але далi радяться, що не трудно. Можна спробувати того, що вiн нам каже. Іде старший брат у лiс… В лiсi дивиться: люди зрубали дерево i нiяк не вкладуть на вiз дуба того. Став вiн помагати тим людям, став помагати, поподвигавсь-таки добре, вернувсь додому, з’iв хлiба, такий йому хлiб смачний придався, ще й не iв вiн такого смачного хлiба нiколи.

Розказуе вiн братам, вони роблять i собi тее, що сказав iм Соломон. Почали робити. Середульший став рано вставати. Почало господарство поправлятись. Знаете, як вiн раньше всiх встане, а пiзнiше всiх ляже, у нього скрiзь робота, скрiзь лад… Менший дивиться на тих братiв, йде до кузнi: що ж вiн бачить там? Нiчого бiльш, окрiм того, що залiзо в огнi i пiд молотом м’якшае..