Біблійні казки: Казки та легенди про святих

Прийшли вони до невiрноi церкви, цариця прийшла вперед, а Соломон тiльки що на порiг, – а дверi його по потилицi буц! Ну, думае, перехитрила бiсова вiра! Я ж тобi доiду кiнця, й пiшов додому.

Раз його жiнка зговорилась з одним невiрним царевичем втекти вiд Соломона й змовились так: жiнка приставиться мертвою, i як поховають ii, то тодi царевич викопае ii, й вони втечуть. Зробили так. Царицю вбрали, положили на стiл й покликали Соломона. Прийшов Соломон, обдивився кругом жiнки й думае: нi, бiсова вiро, не обдуриш в другий раз, не вмерла ти.

Взяв та розпiк залiзний прут, та як держала вона руки складенi, – так i припiк наскрiзь. Але ж вона хоч би писнула – така була завзята! Соломон нiчого не сказав. Увечерi поховали жiнку.

Тiльки що ii поховали, невiрний царевич зараз пiд’iхав до кладовища, вiдкопав ii, повiз до себе жiнку Соломонову. А Соломон на другий день прийшов до ii батька та й каже:

– Бiжiть, тату, та подивiться, чи е в трунi ваша дочка.

– Бога ти бiйся, – каже батько, – я буду ще тривожити тiло мертвоi дочки!

Але Соломон настояв на свойому.

Пiшли, заглянули в яму, та тiльки руками сплеснули – труна була пуста. Думав Соломон, думав, а далi приказав зробити собi тачку й насипати туди землi. Взяв з собою вiйсько одно чорне, друге бiле, трете червоне. Звелiв вiн, щоб його везли до невiрного царевича i вкотили в ту хату, де царевич з його жiнкою п’ють чай. Взяв вiн ще з собою три сопiлки.

Привезли його до царевича i вкотили в хату. Царевич i жiнка Соломонова засмiялись та й кажуть:

– А чого тобi тут треба?

– Приiхав, – каже, – вас побачить.

– То випий же з нами хоч чаю.

– Не хочу, – каже, – вставати з своеi землi, подайте сюди.

А жiнка каже:

– Ото дурний! Отак i вiк з таким дурним скоротала, але тепер вiн в наших руках.

Дала Соломоновi чаю. Царевич пiшов й приказав зробити шибеницю на Соломона. Випили чаю, а царевич i каже:

– Йди з нами, Соломоне, на балкон.

– Нi, – каже, – з своеi землi не оступлюсь, хiба винесете мене.

Царевич приказав винести його на балкон. Сидить царевич з Соломоновою жiнкою на стiльцях, а Соломон – в тачцi. Царевич показуе на шибеницю й питае Соломона:

– Кому то хата строiться?

– Або тобi, або менi, але скорiш тобi, – каже Соломон.

Тi обое засмiялись та й кажуть:

– В наших руках, а ще каже, що шибениця скорiш на мене, нiж на нього.

Соломон просить царевича:

– Нехай я перед смертю хоч заграю.