Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників

Де кiнь? А кiнь перетворився горобцем, залiз у шкарубину, туди, де випав сучок, i сидить. Чарiвник перетворився у шулiку i глядить по шкарубинах, i от-от мае його спiймати. А горобець раз! – i надвiр. І в кущi. Шулiка за ним i почав там ловити. А вiн перекинувся голубом i полетiв. Шулiка – за ним. Але голуб летить швидше, i шулiка нiяк його не здоганяе.

Долiтають вони до моря. А там дiвчина прала сорочки. Голуб перекинувся в перстень i впав коло дiвчини. А дiвчина пiдняла перстень i на палець його почепила.

Шулiка перекинувся в панича i пiдступив до дiвчини.

– Вiддай перстень. То мiй.

А вона не дае. Вiн усе «дай» i «дай», i не вiдходить вiд неi, а вона не дае. Попрала вона свое шмаття, кладе його на коромисло i йде додому, а вiн усе «дай». Виходить з хати ii мати.

– Що там таке?

– Я, – каже дiвчина, – знайшла перстень, а вiн причепився i хоче забрати. Каже, що це його перстень.

– То дай йому той перстень, – каже мати.

Дiвчина зняла перстень з пальця i кинула на землю.

А перстень перекинувся кукурудзою i розсипався по травi. Панич перекинувся в пiвня i давай те зерно дзьобати. Видзьобав вiн усе зерно. Лише одне зернятко лишилося, i з того зернятка зробилася миша. А з пiвня зробився кiт. Кiт – за мишею, а вона – в дiрку. Забилася i сидить там. Кiт походив, походив, а тодi перекинувся шулiкою i полетiв додому. А миша перекинулася в хлопця.

Повернувся син додому i каже батьку:

– Тату, погано ви мене продали. Мало душi не збувся.

Нащо продали вуздечку?

І жили вони собi, i бiльше на ярмарок не ходили.

Про сестричку Оленку та ii брата Івасика

В одному селi жили чоловiк i жiнка. Мали вони дiвчинку Оленку i хлопчика Івасика. Добре iм жилося. Але людина нiколи не знае, що ii завтра чекае. Вмерла в господаря жiнка, i вiн оженився другий раз. Прийшла до хати не сама мачуха, а привела ще й свою доньку.

Була ii донька дуже лiнива, а мачуха сварлива. Пожив трохи чоловiк, а далi побачив, що добра не буде, й пiшов на заробiтки.

Тяжко було дiтям коло мачухи, коли вiн був удома, а тепер ще тяжче стало. Ще сонце не сходить, а мачуха будить Оленку, аби до роботи ставала. Своiй доньцi теплоi води наливае, а Івасик у холоднiй вмиваеться. Лiнивiй доньцi молока свiжого дае, а Оленцi – штурханцiв у плечi.

Поснiдае лiнива дiвчина й знову спати в садочку лягае, а двое сирiт цiлий день працюють.

Але мачусi всього було мало i мало.