Перейти темряву

То чому ж матерi не сказати?…

– Можливо, усе не так погано, – почала викручуватися Марта, iз жахом згадуючи загрози зi слухавки. – Можливо, ii наречений потрапив у якусь фiнансову халепу, тому й весiлля вiдклалося. А можливо, вашi молодята зараз змушенi переховуватися…

Це було вже занадто, але Марта просто не знала, як перейти до справи, iз якою вона сюди приiхала.

– О господи! – сплеснула руками Валентина Миколаiвна. – Я завжди знала: великi грошi – великий клопiт! Що ж тепер робити? Чому ж вони до мене не приiхали?

– У тому-то й рiч! – зрадiла такому повороту Марта.

 – До вас не можна, адже кредитори легко б вирахували, де вони. Зоя, певно, турбуеться про вашу безпеку. Одне слово, якби ви могли б теж виiхати кудись на тиждень-другий. Поки все не владнаеться.

Марта сама не знала, чому не сказала жiнцi про телефон, про погрози й про себе – все, як е. Їй здавалося, що iсторiя про бiзнесмена, на якого полюють кредитори чи конкуренти, здасться iй бiльш зрозумiлою й не такою моторошною.

Хоча також приемного мало.

– Отже, вам треба бути обережною. Заради Зоi, – додала вона.

– Чи правду ти кажеш, дитино? – пильно подивилася iй у вiчi хазяйка.

Мартi довелося докласти чимало зусиль, аби витримати цей тривожний, прискiпливий погляд.

– Валентино Миколаiвно, ви тут живете на природi й навiть не здогадуетеся, що робиться в мiстi! Я б до вас просто так не приiхала – але подруга Зоi дуже просила! А я гадаю, що ви невдовзi отримаете вiд доньки звiсточку.

Навiть якщо ви менi не вiрите, усе одно спробуйте поiхати кудись на пару тижнiв. Вам, до речi, е до кого податися?

– Збиралася до сестри. Правда, пiзнiше… – сухо вiдповiла жiнка.

– От бачите, як добре. Поiдьте зараз. Бiльш нiчого вiд вас не треба. А як повернетесь – усе буде з’ясовано. Зоя озветься. Я обiцяю!

– Навiть не знаю… – завагалася жiнка. – Це так несподiвано… Чи вiрити вам?… Хоча б листiвочка у вас була вiд доньки.

А так…

– А я вам ось що можу показати, – Марта дiстала з торбинки фiолетовий мобiльник. – Упiзнаете? Це менi та подруга дала – Зоя iй подарувала на день народження.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/iren-rozdobudko/pereyti-temryavu/) на ЛитРес.