Амаркорд (збірник)

Батьки, як i варто було сподiватися, не подiляли мого наiвного оптимiзму, а щодо Пенелопи, то навiть образилися, звинувачуючи мене в невдячностi, черствостi i юнацькому егоiзмi. Небезпiдставно, треба визнати. Але хто в моему вiцi, прагнучи пригод, свободи i несподiванок, на порозi, так би мовити, великих звершень i нечуваних завоювань, думае про такi дрiбницi, як неспокiй i тривоги зболiлого батькiвського серця? На жаль, нiхто. Конфлiкт поколiнь, як усiм вiдомо, – рiч екзистенцiальна, i такою дрiбницею, як поiздка чи непоiздка до Нiмеччини, Францii, США чи навiть Об’еднаних Арабських Емiратiв, його не вирiшиш.

Як i не уникнеш.

Магiчне слово «Баден-Баден»

Хто з нас, самовпевнених, юних i безмежно наiвних, не мрiяв померти пiд паризьким мостом Мiрабо, лондонським Тауером чи хоча б пiд давно уявними руiнами Берлiнськоi стiни? Хто не вiдчував себе невизнаним i неприкаяним генiем, вихiдцем iз напiвмiфiчного для середньостатистичного европейця захiдноукраiнського регiону? Хто не прагнув в'iхати до Європи на трiумфальнiй колiсницi, супроводжуванiй численним почтом, багатими дарами, вродливими наложницями (або наложниками) i захопленою публiкою, чи хоча б перетнути кордон у звичайному туристичному автобусi з блискучою шенгенською вiзою у паспортi? Мрiяв кожен.

Хто не мрiяв про те, щоб нас знали у свiтi i при словi Украiна не лише сумно пiдтакували: «Я, Я, Тшернобиль», а й захоплено кивали б: «Б'ютiфул, Галичина»? Один iз моiх знайомих, який теж про це мрiяв, одного разу навiть пережив подiбне вiдчуття, коли митник на французькому кордонi, ввiчливо запитавши про мету подорожi, радiсно закивав: «Уi, уi, Галiцiя» i, перейшовши на ламану iспанську, спробував поцiкавитися, чому подорожнiй iде не в той бiк.

Коли мiй знайомий зрозумiв, яку саме «Галiцiю» мае на увазi митник, то теж перейшов на ламану iспанську i послав невiгласа пiд три чорти, ризикуючи викликати обурення останнього, не перетнути кордон i на все життя залишитися в краiнi неосвiчених франкiв. Але митник був швидше спантеличений, нiж ображений такою поведiнкою мого знайомого, тому все закiнчилося добре.

Але повернiмося до Баден-Бадена. Це мiсто, сама назва якого спонукае зануритися в теплу пахучу ванну i забути про всi свiтовi проблеми, викликае якщо не довiру, то принаймнi спокусу.