Економіка XXI: країни, підприємства, людини

Також вибiр рiшення змiниться в тому разi, якщо вiн створюе iнший дуже важливий i цiнний актив, не вказаний в таблицi, – репутацiю. В цьому випадку поведiнка може значно змiнитися. Розумiння необхiдностi формувати свою репутацiю разом iз припущенням, що для нашого контрагента репутацiя також важлива, приведе нас в точку (5; 5). Прозорiсть, вiдкритiсть до спiвпрацi, вiдповiдальнiсть i повага виявляються в цьому випадку не абстрактними моральними принципами, а чинниками, що формують довiру i призводять до якiсно iнших результатiв взаемодii.

Як бачимо, економiка залежить вiд наших думок, нашого сприйняття, нашоi вiдповiдальностi.

З психологii до економiки

Студенти економiчних спецiальностей вищих навчальних закладiв досi вивчають мiкроекономiку. Основою i точкою вiдлiку в нiй е людина рацiональна й виважена. Для купiвлi хлiба й води, для придбання чайника й автомобiля, для багатьох iнших цiлей вона, людина, вибудовуе в головi оцiнку отриманих вигiд вiд придбання, власну кориснiсть i порiвнюе з альтернативною кориснiстю, яку можна отримати за тi ж грошi.

Якщо картина, описана вище, вам здалася дещо штучною – знайте, ви не самi. Психологи Денiел Канеман i Амос Тверскi, вивчаючи, як працюе людський вибiр, дiйшли висновку, що рацiональнiсть, закладена в основу економiчних теорiй, так i залишаеться кабiнетно-навчальною. Живi люди емоцiйнi й iррацiональнi. Вони не знають, що таке «кориснiсть», «гранична кориснiсть» i часто поводяться зовсiм не так, як наказуе iм економiчна теорiя.

Ми платимо за бренди, емоцii, суб’ективну довiру, впевненiсть та iншi подiбнi якостi. Ми можемо вчинити так, а можемо iнакше пiд впливом зовнiшнiх обставин i настрою. Строго намальована, теоретично обчислена крива нашого попиту може пройти на графiку досить далеко вiд реального попиту в життi.

Не можна сказати, що дослiдники збудували стрункий доказ новоi парадигми. Радше, вони зруйнували будiвлю староi. Поведiнкова економiка е сучасним трендом.

Зрозумiти економiку, зрозумiвши людину, – схоже, це довгий i тернистий шлях. Не маючи точки опори, економiка продовжуе спиратися на старий iнструментарiй, правда, з чимдалi бiльшим сумнiвом, щораз озираючись на часто несподiванi висновки поведiнковоi економiки.

Щоб зрозумiти, як це «працюе», уявiть собi таку ситуацiю.

У вас е 3 гривнi. І ви мусите отримати ще одну, четверту. Хтось пропонуе вам варiант: зiграти у гру «орел – решка».