Психологія сексуальності

[2 - Багатьма авторами цiлком правильно вказувалося, що автобiографiчнi данi iнвертованих про час настання iх схильностi до iнверсii не заслуговують на довiру, так як вони можуть витiснити зi своеi пам’ятi доказ iх гетеросексуального вiдчуття; психоаналiз пiдтвердив цю пiдозру щодо доступних йому випадкiв iнверсii, змiнивши iх анамнез усуненням дитячоi амнезii.] Інвертованiсть може зберiгатися все життя, може тимчасово зникнути або виникнути окремими епiзодами на шляху нормального розвитку.

Вона також може проявитися у пiзньому вiцi пiсля довгого перiоду нормальноi статевоi дiяльностi. Спостерiгалися також перiодичнi коливання мiж нормальним та iнвертованим сексуальним об’ектом. Особливо цiкавi випадки, в яких лiбiдо змiнюеться (в значеннi iнверсii) пiсля того, як було набуто болiсний досвiд (статевий акт) з нормальним сексуальним об’ектом.

Такi рiзнi варiанти вiдхилень загалом iснують незалежно одне вiд одного. Вiдносно крайньоi форми можна упевнено стверджувати, що iнверсiя iснувала вже з досить раннього вiку i що iнвертованi цiлком миряться зi своею особливiстю.

Багато авторiв вiдмовилися б об’еднати в одну групу перерахованi тут випадки й надали б перевагу тому, щоб пiдкреслити iх вiдмiннiсть в межах цiеi групи замiсть властивого iм всiм загального; це залежить вiд iх прiоритетного погляду на iнверсiю. Однак, якими би не були вiрними такi розподiли, все ж варто визнати, що iснуе безлiч перехiдних ступенiв, отже, потрiбна вiдповiдна класифiкацiя.

Погляд на iнверсiю

Перше визначення iнверсii мiстило припущення про те, що вона – вроджена ознака нервовоi дегенерацii; це цiлком вiдповiдало тому факту, що спостерiгачi-лiкарi вперше стикнулися з iнверсiею у нервовохворих або у осiб, що справляли враження хворих. Така характеристика iнверсii мiстить двi першопричини, якi необхiдно розглядати незалежно одна вiд одноi: вродженiсть та дегенерацiю.

Дегенерацiя

Стосовно дегенерацii виникае питання щодо доречностi застосування цього слова.

Звичним явищем стало вiдносити до дегенерацii усякi хворобливi прояви не травматичного або iнфекцiйного походження. Класифiкацiя дегенератiв, розроблена Магнаном, дала можливiсть в абсолютних проявах нервовоi дiяльностi не виключати застосування поняття дегенерацii. У зв’язку з цим можна спитати, який взагалi сенс i який новий змiст мiститься в оцiнцi слова «дегенерацiя».