Психологія сексуальності

Видаеться бiльш доцiльним не говорити про дегенерацii у таких випадках: 1) коли немае декiлькох важких вiдхилень вiд норми; 2) коли працездатнiсть та життездатнiсть загалом не сильно постраждали.[3 - З якою обережнiстю необхiдно ставити дiагноз дегенерацii i яке незначне практичне значення вiн мае, можна бачити з мiркувань Мебiуса (Moebius) (?ber Entartung // Grenzfragen des Nerv und Seelenlebens. 1900. № 3): «Якщо оглянути велике поле виродження, на яке тут пролито деяке свiтло, то без подальшого видно, що дiагноз – дегенерацiя – мае взагалi дуже мало значення».

]

Численнi факти вказують на те, що iнвертованi не е дегенератами у прямому значеннi цього слова:

1. Інверсiя зустрiчаеться в осiб, у яких не спостерiгаеться нiяких iнших серйозних вiдхилень вiд норми.

2. Також в осiб, працездатнiсть яких не порушена i якi вiдзначаються високим iнтелектуальним розвитком та етичною культурою.[4 - Захисникам «уранiзма» потрiбно вiддати належне в тому, що деякi з найвидатнiших вiдомих нам людей були iнвертованими, може бути, навiть абсолютно iнвертованими.

]

3. Якщо вiдступити вiд лiкарського досвiду i подивитись ширше, то можна навести наступнi факти, якi виключають погляд на iнверсiю як на ознаку дегенерацii:

а) варто взяти до уваги, що у давнiх народiв на вищому щаблi iх культури iнверсiя була частим явищем, майже iнститутом, який виконуе важливi функцii; б) вона надзвичайно розповсюджена у багатьох диких i примiтивних народiв, мiж тим як поняття «дегенерацiя» застосовуеться зазвичай до високоi цивiлiзацii (І.

Блох). Навiть серед цивiлiзованих народiв Європи клiмат i раса мають найбiльший вплив на розповсюдження iнверсii та на вiдношення до неi.

Вродженiсть

Цiлком зрозумiло, що вродженiсть приписують тiльки першому, крайньому класу iнвертованих на пiдставi запевнень цих осiб, що в жоден перiод iхнього життя в них не проявлялося нiяких iнших нахилiв у сексуальному потязi. Вже сам факт iснування двох iнших класiв, особливо третього, складно поеднати з гiпотезою про вроджений характер iнверсii.

Тому захисники цiеi теорii схильнi вiдокремити групу абсолютно iнвертованих вiд усiх iнших, вiдмовившись вiд узагальнюючого погляду на iнверсiю. Інверсiя, на iх думку, в цiлiй низцi випадкiв мае вроджений характер, а в деяких випадках вона могла б розвиватися в iнший спосiб.

На противагу цiй концепцii iснуе iнша, згiдно з якою iнверсiя мае набутий характер.