На нашем сайте вы можете читать онлайн «Музей пригод». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Музей пригод

Автор
Дата выхода
12 июля 2021
Краткое содержание книги Музей пригод, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Музей пригод. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Александр Гаврош) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Героям фантастичної повісті Олександра Гавроша вдалося знайти загадковий портал переміщення у часі: він – у нещодавно виявленій потайній музейній кімнаті, куди будьщо-будь вирішив потрапити письменник-початківець Мирон Клаповух. Задля втілення своїх планів він, оманою й хитрістю, намагається залучити до них головну героїню – юну берегиню Музею раритетів Яну Приймак… До кімнати потрапляє і Роман Лук’янович, директор музею… А там є дивне крісло-гойдалка: якщо на нього сісти і розкрутитися, то… опинишся у XVII столітті! Де чекають дивовижні пригоди і знайомство з мешканцями Києво-Печерської лаври тих часів, з самим Памвою Бериндою! Чи всі повернуться у сьогодення, чи прихоплять на згадку «пам’ятку з минулого» – дізнаєтесь, прочитавши цю цікаву книжку.
Музей пригод читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Музей пригод без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Запивши, вона вiдчинила вiкно, висунулася до половини i глянула вгору, де свiтилася бенкетна зала.
– Гуляють вони! Миколо Карповичу, треба зламати стiну! Негайно! Це Божий знак! – блиснула вона очима i впритул наблизилася на поблiдлого заступника директора.
– Як зламати? Яку стiну? – повторював самими губами Страшко.
– Це буде всеукраiнський скандал i його звiдси нарештi копнуть… – Нонна Георгiiвна навiть показала футбольний жест, хоча була у довгiй спiдницi.
– Ви збожеволiли! – очманiлий Микола Карпович навiть присiв.
– Навпаки! У мене – просвiтлення! Святий Миколай дае нам останню можливiсть спекатися цього навiженого! Геть хаос, який вiн тут посiяв!
– А якщо хтось довiдаеться, що це був я? – Страшко вже розпускав свою закоротку краватку, бо йому не вистачало повiтря.
– Ключi вiд фондiв е в багатьох. Але у вас е алiбi – я. Ми сидiли i мирно пили чай. А якщо Ромашку виженуть, то ви можете стати навiть… директором.
– Побiйтеся Бога!
– Тодi пробудете заступником до пенсii.
Страшко опинився у безвихiднiй ситуацii. Стати боягузом в очах дами – це було занадто сильне приниження навiть для нього.
– А якщо рвоне? І все пiде к бiсу? – схопився вiн за рятiвну соломинку. – У нас шiстдесят тисяч експонатiв!
– Ой, не вiрте цим панiкерським настроям! По вiйнi тут все обнишпорили. Не могла у Лаврi залишитися вибухiвка. Просто зробiть пролом! Там, певно, ще залишилися iнструменти.
Вона пiдняла його своiми сильними ручиськами i поштовхала до дверей.
– Ви – мiй герой! А я – ваша кицька! Мр-р-р-р! – залащилася вона.
Останнiм часом вони перейняли у стосунках котячу мову, коли хотiли висловити особливi нiжностi.
– Мяу! – озвався Страшко, i його сiрi очi зблиснули холодним вогнем.
Ця жiнка мала якийсь магiчний вплив на нього. Часом вiн ставав нiби зомбi, загiпнотизованим почварою, виконавцем чужоi волi.
– Не барися, любчику! Я з нетерпiнням чекатиму тебе тут! – показала гостренькi бiлi зуби Тарантас i виштовхнула його за дверi.
Наче в туманi, Страшко вийшов надвiр, довго тикав ключем у замок, поки збагнув, що дверi вiдчиненi. Посвiтив собi мобiлкою, пiдiймаючись по сходах. Дiстався у закапелок, де громадилася купа битоi цегли та збоку був акуратно складений польський диво-апарат у шкiряному ящичку. Мiсяць жваво освiтлював коридорчик крiзь невеличке загратоване вiкно.








