Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

У поселеннi бiля села Корбуни в Молдовi знайдено великий скарб мiдних речей, переважно прикрас, якi датованi першою половиною V тисячолiття до н. е. Такий скарб дае пiдстави твердити про iснування в трипiльцiв потреби накопичення цiнних речей, а, отже, й майнового розшарування.

Дехто з фахiвцiв схильнi порiвнювати Трипiльську культуру з давнiми землеробськими цивiлiзацiями Єгипту й Межирiччя, де iснували держави.

У трипiльцiв могли бути певнi державнi утворення. На користь цього свiдчить низка чинникiв.

По-перше, завдяки вiдносно розвинутому землеробству й тваринництву в представникiв цiеi культури накопичувалися значнi лишки продукцii. Це також призводило до соцiальноi нерiвностi, до появи груп, якi безпосередньо не займалися виробництвом, а виконували вiйськовi, адмiнiстративнi та релiгiйнi функцii. Така соцiальна диференцiацiя потребувала державного органiзму.

Трипiльська керамiка

По-друге, наявнiсть великих поселень у трипiльцiв теж свiдчить на користь iснування в них держави.

По-трете, мiж окремими поселеннями трипiльськоi культури мусила iснувати комунiкацiя. Враховуючи те, що ця культура поширювалася на велику територiю, яка до того ж поступово збiльшувалася, це наводить на думку, що мали б бути структури державного характеру, якi цю комунiкацiю забезпечували.

Зараз е намагання утвердити думку, що украiнцi – це нащадки трипiльцiв. І що елементи цiеi культури (землеробство, гончарство, «трипiльська естетика» тощо) перейшли до нас. Однак простежити «трипiльську традицiю» i пов’язати ii з праукраiнським слов’янським населенням проблематично. Пiсля падiння трипiльськоi культури i до появи слов’ян на теренах Украiни проживали рiзнi етноси, якi творили тут своi культури й державнi утворення.

Однак сказати щось конкретне про iсторiю трипiльськоi культури та ймовiрне iснування у ii носiiв державних структур ми не можемо. Як уже зазначалося, жодних писемних джерел про iхнi дiяння до нас не дiйшло.

Так само проблемно вести мову про спадок трипiльцiв. Звичайно, культура, яка проiснувала на наших землях близько трьох тисячолiть (бiльше, анiж наша писемна iсторiя), не могла зникнути безслiдно.