Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

Головними районами античноi цивiлiзацii в Пiвнiчному Причорномор’i стали Ольвiя з численними довкiльними дрiбними поселеннями, група мiст на берегах Керченськоi протоки, якi з часом об’едналися у Боспорське царство, а також Херсонес iз приналежними йому землями Пiвденно-Захiдного та Захiдного Криму.

АнтичнiколонiiПiвнiчного Причорномор’я

Давньогрецькi мiста цього регiону пiдтримували жвавi економiчнi, полiтичнi й культурнi зв’язки з материнською Грецiею. Античнi дiячi культури виявляли чималий iнтерес до цих земель.

Повiдомлення про пiвнiчнопричорноморськi територii знаходимо в давньогрецьких описах, складених пiд час морських подорожей. Одними iз найдавнiших таких повiдомлень е оповiдь мореплавця Скiлака Карiандського (VІ ст. до н. е.) i «Опис Землi» Гекатея Мiлетського (бл. 546–480 рр. до н. е.). Завдяки iм вiдома точна дата заснування (647–646 рр. до н. е.) найпершоi у Пiвнiчному Причорномор’i колонii – Борисфена. Велику увагу землям Пiвнiчного Причорномор’я придiлив Геродот у своiй «Історii».

Цей автор мiг побувати на цих землях, зокрема в Ольвii. Щоправда, достовiрних вiдомостей про це не маемо. І все ж не викликае сумнiвiв те, що вiн був непогано поiнформований про подii в цьому регiонi.

Згадки про Пiвнiчне Причорномор’я зустрiчаемо також у «Історii рослин» Феофраста (бл. 374–284 рр. до н. е.), роботах Аристотеля (384–322 рр. до н. е.), Дiодора Сицилiйського (бл. 90–21 рр. до н. е.), «Географii» Страбона (бл. 64/63 – бл. 24/23 рр. до н. е.), «Географiчному пораднику» Клавдiя Птолемея (бл.

90–160 рр. н. е.) та iнших творах античних авторiв.

Пiвнiчнопричорноморська проблематика знайшла висвiтлення в промовах знаменитого давньогрецького оратора Демосфена (384–322 рр. до н. е.). Зокрема, вiн звертав увагу на зв’язки мiж Афiнами та Боспорською державою.

Руiни Ольвii

Своерiдним джерелом, в якому розглядаються деякi аспекти культури пiвнiчнопричорноморських мiст, е «Борисфенська промова» фiлософа-кiнiка Дiона Хризостома, написана наприкiнцi І ст.

н. е.[26 - Греки на украiнських теренах. К., 2000. С. 28; Скржинская М. В. Античные писатели о Северном Причерноморье. Николаев, 1997. С. 10–11; Русяева А. С., Русяева М. В. Ольвия Понтийская. Город счастья и печали. К., 2004. С. 53; Дион Хризостом. Борисфенитская речь, прочитанная в Отечестве. Вестник древней истории. 1948. № 1. С. 230, 232.]

Ольвiя, наслiдуючи грецькi мiста-держави, сформувалася як рабовласницька республiка.