Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

Якщо на початку головним торговим партнером Ольвii був Мiлет, то пiсля пiдкорення його та iнших iонiйських мiст персами, ольвополiти налагодили торгiвлю з Афiнами, Коринфом, Родосом, Пергамом, а також еллiнiстичним Єгиптом i грецькими державами Малоi Азii. Звiдти до Ольвii везли вино, маслинову олiю, високоякiсний посуд, тканини, прикраси, iншi предмети розкошi. Грецькi товари купувалися як ольвополiтами, так i вивозилися далi до скiфiв, сарматiв та iнших жителiв тогочасноi Украiни. Також «варварам» ольвiйськi торгiвцi збували товари, що продукувалися в Ольвii.

Про розвиток торгiвлi у полiсi свiдчить випуск мiсцевоi монети, про яку вже йшлося.

Ольвiйська держава провадила багатосторонню зовнiшню полiтику. У V ст. вона уклала договiр iз «материнським» Мiлетом про подвiйне громадянство (iсополiтiю). У перiод пiднесення Афiн Ольвiя входила до Афiнського морського союзу.

Будучи тiсно пов’язаною зi скiфами, зокрема щодо торгiвлi, Ольвiйська держава опинилася пiд iхнiм протекторатом. Сталося це 40-ми рр.

V ст. до н. е. Мiсто приваблювало скiфiв, особливо багатих. Дехто з них оселився тут. Геродот, як уже говорилося, згадував скiфського царя Скiла, який жив у Ольвii, одружився з еллiнкою й перейняв навiть деякi грецькi звичаi.

331 р. Ольвiю хотiли захопити македонськi вiйська пiд керiвництвом згадуваного уже Зопiрiона. Однак iм не вдалося це зробити. Македонцi, про що вже йшлося, були повнiстю розбитi скiфами, якi були протекторами ольвополiтiв. Таким чином Ольвiя зберегла свою незалежнiсть.

Жителi мiста, щоб захиститися, змушенi були будувати сильнi обороннi мури. Так, у Ольвii був знайдений декрет на честь багатого торговця Протогена, який видiлив значну суму на побудову оборонних укрiплень.

Змiна господаря степiв i втрата протекторату скiфiв не могла не вiдбитися на становищi Ольвii. У ІІ–І ст. до н.е. вона постiйно перебувала пiд загрозою варварських нападiв. Ольвополiти з метою захисту пiшли пiд протекторат понтiйського царя Мiтрiдата VI Євпатора. 48 рiк до н.

е. став трагiчним для жителiв Ольвii. Фракiйське плем’я гетiв, очолюване вождем Буребiстою, захопило й зруйнувало мiсто. Здавалося, цьому полiсу прийшов кiнець. Однак вдале розмiщення на перехрестi торгових шляхiв сприяло його вiдродженню. У І ст. н. е. мiсто було вiдбудоване. Проте воно займало лише частину колишньоi Ольвii.

Та навiть тодi полiс своiми багатствами приваблював варварськi племена. Водночас грецькi мiста Причорномор’я цiкавили римлян.