Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

Проте цiкаво розглянути, як за допомогою цiеi легенди провадиться iдеологiя твору. У цьому сенсi слiд порiвняти Рюрика з Кием.

Враховуючи лiтописнi данi й деякi додатковi джерела, можемо припустити, що в серединi ІХ ст. в Киевi й Киiвськiй землi сформувався державний органiзм, який не поступався, а то й, можливо, був кращим, нiж варязька держава на пiвночi Русi.

Рюрик, як i Кий, дiе з двома братами (трiйця братiв – це фольклорний символ). Кий зi своiми кревняками у «Повiстi минулих лiт» постае як засновник Киева.

Рюрик же з братами приходить на готове в Ладогу, Бiле озеро та Ізборськ. Лише з часом цей варяг засновуе Новгород.

Про дiяння Рюрика ми практично нiчого не можемо довiдатися. Якимись подвигами вiн не уславився. Інша справа – Кий. Цей князь iде в похiд на Вiзантiйську iмперiю, засновуе ще одне мiсто на Дунаi.

Загалом порiвняння Кия i Рюрика не на користь останнього.

Історiя полян, Киiвськоi землi, подаеться таким чином. Мовляв, iх утискували деревляни, тому вони сидiли в лiсах i на горах.

Тодi, як уже говорилося, з них захотiли брати данину хозари. Поляни дали данину мечем. Пiсля цього старцi хозарськi сказали, що недобра це данина, а поляни з часом будуть брати данину i з хозар, i з iнших народiв. І в майбутньому це збулося[112 - Там само. С. 10–11.].

Це легенда. Проте легенда красива. Поляни не закликають до себе правити чужих князiв, гiдно поступають iз хозарами, якi хочуть iх обкласти даниною. Вони виглядають краще як порiвнювати з мешканцями Словенськоi землi, якi закликали до себе Рюрика та його братiв.

Зрештою, як вiдзначалося, лiтописець фiксуе пiд 852 роком (за десять рокiв перед закликанням варяг!) похiд Русi на Царгород[113 - Там само. С. 11.].

З «Повiстi минулих лiт» можна зрозумiти, що 852 рiк був для Русi бiльш важливою датою, нiж рiк, коли закликали варягiв. Адже, по-перше, тодi, як зазначае лiтопис, наша земля почала iменуватися Руською. А коли краiна отримуе назву, це можна трактувати як початок полiтичноi iдентифiкацii й, вiдповiдно, iснування державного органiзму.

Також iз «Повiстi минулих лiт» стае вiдомо, що саме тодi Русь, осередком якоi була Киiвщина, здiйснила великий вiйськовий похiд на Вiзантiю. Для такоi широкомасштабноi акцii потрiбна була вiдповiдна органiзацiя та iснування хоча б елементарних державних структур.

Як свiдчать вiзантiйськi джерела, тодi вiдбулося перше, так зване Фотiеве, хрещення Русi[114 - Рапов О.М. Русская церковь в ІХ – первой трети ХІІ в. Принятие христианства. М.