На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
для оранки використовували двох коней i двi людини: одна з осiб йшла за плугом, друга – провадила коней. Респонденти з Бойкiвщини стверджують, що про спрягання кiньми домовлялися в перший понедiлок Великого посту, пiсля проводiв Сирного тижня: «В недiлю гостилися, а в понедiлок обговорювали, що я з тобов ся спрягаю, а ти зi мнов» (с. Головецько Старосамбiрського р-ну Львiвськоi обл.)[40 - Архiв ЛНУ iменi Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 17. Спр. 132-Е. Арк. 24.]. Селяни, що спряглися тягловими тваринами, переважно працювали вже разом увесь сiльськогосподарський сезон – починаючи вiд весняноi оранки i сiвби на ярину й закiнчуючи осiнньою оранкою i сiвбою на озимi культури.
Як один iз проявiв турботи сiльськоi громади про своiх членiв, особливо сирiт i вдiв, можна розглядати звичай трудовоi взаемодопомоги «вдовин плуг» («вдовин день»), який за своiм характером близький до толоки i пов’язаний зi супрягою. На Бойкiвщинi зорати вдовам i сиротам допомагали найчастiше на свято весняного Юрiя (6 травня), тобто на четвертий тиждень пiсля Благовiщення.
З другоi половини ХІХ ст. у громадському побутi украiнцiв поширилася взаемодопомога пiд час садiння картоплi.
Селяни допомагали одне одному пiд час косовицi та жнив. Так, перший опис «толоки» на галицьких теренах (а саме – на Бойкiвщинi), який залишив польський помiщик І. Любич-Червiнський у працi 1811 року «Заднiстрянська околиця мiж Стрием i Лiмницею» («Okolica zadniesterska miedzy Stryjem i Lomnica»), стосуеться саме цих лiтнiх робiт: пани запрошували молодь на жнива чи громадження сiна.











