На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Наприклад, на Бойкiвщинi до 24 лютого (Обретiння) побутувала приказка: «Дiти вiд хлiба, а птахи до гнiзд»[54 - Кирчiв Р. Ф. Народнi вiрування i знання. Бойкiвщина: Історико-етнографiчне дослiдження / вiдп. ред. Г. Ю. Гошко. Киiв: Наукова думка, 1983. С. 219 (С. 207–221).], як узагальнення того факту, що напровеснi закiнчувались запаси хлiба.
Паляниця
Іншою була ситуацiя в районах iз традицiйним вирощуванням жита чи жита i пшеницi. На цих теренах прiснi «коржi» пекли тодi, коли до наступноi випiчки не вистарчало кислого хлiба.
Перехiд вiд кислого до прiсного печива для мешканцiв теренiв iз високими врожаями зернових вважався одним iз критерiiв «голоду», адже змушував пекти хлiб iз непридатних, на iхню думку, злакових. Так, на Волинi ячмiннi прiснi коржики («яшники») були недвозначним символом лихолiття: «Пекли [пiсля вiйни] цii ячники. Да з такими во остюками. З ячменю хлiб пекла. А воно, остюки, в язика позалазить!»[55 - Зюбровський А. Традицiйна основа випiкання хлiба на Рiвненщинi (за матерiалами польових дослiджень Гощанського та Острозького р-нiв Рiвненськоi обл.
Практично повсюдно в украiнських горян випiкали прiсний хлiб iз домiшками картоплi. Його позначали вiдповiдним похiдним вiд термiна, яким окреслювали картоплю: «буляник», «бурчiник», «рiпляник», «бульбяник», «груляник», «бандуряник», «мандибурченик».
Як уже було зазначено, на рiвнинних територiях Галичини в народному харчуваннi однозначно домiнував вчинений хлiб. Його технологiя виготовлення була значно складнiшою, анiж прiсного, а поживна цiннiсть – вищою.











