Депресія

Згiдно з дослiдженням ESEMeD-Espa?a, проведеного спiльно з Вiддiлом дослiджень i розвитку психiчного здоров’я, Сант-Джоан-де-Деу-Сервейса в областi психiчного здоров'я, мiсто Сант-Бой-де-Льобрегат, та мiським iнститутом медичних дослiджень у Барселонi (Іспанiя), результати якого були опублiкованi в науковому журналi “Клiнiчна медицина” (“Clinical Medicine”) [5], дистимiя — це третiй за поширенiстю психiчний розлад у населення Іспанii, що вражае майже 1,5% громадян щороку. На вiдмiну вiд iнших психологiчних розладiв, iснують важливi вiдмiнностi в розподiлi населення за статтю дистимii, адже вона вражае до п’яти разiв бiльше жiнок, нiж чоловiкiв.

Причини розвитку дистимii поки що вивченi недостатньо, ii пояснюють змiною певного типу нейромедiаторiв, що називаеться серотонiном. Вiн вiдповiдальний за управлiння емоцiями та цiннiсними судженнями. Аналогiчно, причиною виникнення дистимii може бути тривалий стрес та особистiснi фактори.

Серед найчастiших скарг, що приводять людину в кабiнет спецiалiста з цього приводу, ми можемо виявити наступнi ознаки дистимii:

- Пригнiчений або дратiвливий настрiй (у випадку дiтей та пiдлiткiв).

- Втрата iнтересу до речей, якi ранiше були приемними.

- Почуття провини, недооцiнювання самого себе.

- Сприйняття себе як “сумного” або “пригнiченого”.

- Довготривалiсть подiбного стану.

До всього вищесказаного, при встановленнi дiагнозу необхiдно також дослiдити наявнiсть наступних симптомiв дистимii:

- Змiна апетиту (може виникати як надмiрний, так i недостатнiй апетит).

- Низький рiвень енергii та втома.

- Низька самооцiнка.

- Проблеми з концентрацiею та прийняттям рiшень.

- Розлади сну (надмiрна кiлькiсть сну або його нестача).

- Хронiчнi та постiйнi симптоми, легшi, нiж симптоми депресii.

З цього можна зробити висновок, що дистимiя — хвороба тиха, яка мае слабку симптоматику, може протiкати непомiтно, в багатьох випадках важко встановити момент ii початку. Окрiм того, перш нiж встановлювати дiагноз дистимii, слiд виключити iншi причини, якi можуть стояти за цим, наприклад, фiзичнi захворювання (такi як гiпотиреоз) або прийом медикаментiв (певнi види лiкiв можуть виправдовувати подiбний стан).

Також слiд бути особливо уважним при встановленi дiагнозу, щоб вiдрiзнити дистимiю вiд iнших розладiв з подiбними симптомами, наприклад, вiд рецидивуючого короткого депресивного розладу або депресивного розладу особистостi.