Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття

Китайськi джонки доставляли в далекi землi рiзноманiтнi товари – вироби iз шовку, порцеляни, металiв, а поверталися iз золотом, прянощами, бивнями слонiв та дорогоцiнною деревиною.

Кажучи про морськi подорожi давнiх китайцiв, неможливо не згадати знамениту експедицiю пiд командуванням Чжей Хе (чи, в iншiй транскрипцii, Чень Хо), евнуха при iмператорському дворi. Вiн успiшно командував пiд час морських переходiв великим флотом, що складався з 317 судiв i 27 тисяч чоловiк – морякiв, солдатiв, навiгаторiв, картографiв.

Флотилiя пройшла вздовж берегiв Пiвденно-Схiдноi Азii, вiдвiдала Індокитай, острови Малайського архiпелагу, i, можливо, деякi розвiдувальнi кораблi досягли пiвнiчно-захiдного узбережжя Австралii.

Ввiйшовши в Індiйський океан, флотилiя минула Індостан, Перську затоку, Аравiйський пiвострiв i пройшла вздовж схiдного берега Африки. Не виключено, що при цьому мандрiвники обiгнули мис Доброi Надii (тодi вiн ще залишався безiменним, тому що лише наприкiнцi XV столiття португальцi змогли пройти iз заходу цей шлях).

У всякому разi, на китайськiй картi 1420 року цiлком вiрогiдно показана частина пiвденно-захiдного узбережжя Африки.

Усього з 1405 по 1433 рiк Чжей Хе здiйснив сiм великих плавань. Однак вони не сприяли змiцненню торгових i полiтичних зв’язкiв Китаю з далекими краiнами. Можливо, тому, що iмператорiв Пiднебесноi цiлком влаштовували iншi шляхи торгiвлi.

Серед великоi кiлькостi географiчних вiдкриттiв, зроблених пiдданими Пiднебесноi, чи не найголовнiше мiсце посiдае розвiдування торговельних шляхiв, а серед них – прокладання Великого шовкового шляху, який з’еднував Китай через Центральну Азiю з Європою.

Цей важливий шлях протягом iсторii вiдкривали мiнiмум двiчi.

Китайська джонка

Перше вiдкриття Великого шовкового шляху розпочалося завдяки китайському дипломату Чжан Цяню. Імператор У Дi (з династii Хань) у 138 роцi до н. е. вирiшив укласти союз проти кочiвникiв-гунiв, що нападали на Китай з пiвночi, iз правителем юечжiй.

Народ цей жив за Небесними горами, i туди через перевали Тянь-Шаню вирушило посольство на чолi з досвiдченим дипломатом Чжан Цянем. Поблизу гiрськоi системи посольство було атаковано гунами i захоплено в полон. Довгих десять рокiв провiв у полонi в гунiв Чжан Цянь, кочуючи слiдом за ними як бранець з мiсця на мiсце, перш нiж йому пощастило втекти. Втiм, радiсть вiд довго очiкуваноi волi була передчасною. Чжан Цянь опинився в однiй з долин величезноi гiрськоi краiни.