Вибрані твори

Poincare, I. c. str. 152). [«Цю мову розумiють лише декiлька посвячених, так як профани готовi схиляти голови перед заклинаннями адептiв».]

29

Неважко помiтити певну подiбнiсть мiж типом символомана-прагма-тофоба i типом бюрократа, якщо ми погодимося iз дефiнiцiею бюрократii, сформульованою недавно померлим вiденським професором Кляйном, згiдно iз якою вона е «формальною правосвiдомiстю у поеднаннi з фактичною байдужiстю» [«formelle Rechthaberei in Verbildung mit sachliger Gleichg?ltigkeit»].

30

Будь-яке порiвняння неточне (лат.

) – Прим. перекл.

31

J. St. MШ, System of Logic, Ratiocinative and Inductive. Wyd. VIII, London 1872, Book II СКУ!, §§ 1—2, а також Book III, СКХХЩ § 4.

32

Hume, Badania dotycz^ce rozumu ludzkiego, przekiad Jana tukasiewicza I Kazimierza Twardowskiego, wyd. II, Lwow 1919, s.19 (§§ 22, 23).

33

Там само, s. 34 (§§ 46, 7).

34

Це твердження зовсiм не суперечить згаданому факту, що у певних випадках апостерiорнi науки послуговуються дедукцiею для перевiрки своiх гiпотез.

Але тодi дедукцiя не е анi методом обгрунтування, анi навiть методом перевiрки цих гiпотез; е лише приготуванням до справжнього обгрунтування, яке полягае у порiвняннi суджень, виведених iз цих гiпотез, iз сприйняттеви-ми судженнями. Однак можна також перевiряти отриманi судження iншим способом, анiж за допомогою дедукцii iз загальнiших суджень. Це не суттево для пiдтвердження, аби йому передувала дедукцiя.

35

L. c., Book, Ch.

XIII, § 7.

36

Промова професора, доктора Казимира Твардовського, виголошена на ювiлейних зборах Польського фiлософського товариства 12 лютого 1929 року.

37

Див.: «PrzegЦd Filozoficzny», рiк VII, 1904, с. 239—243.

38

Промова виголошена пiд час урочистостi присвоення доктора honoris causa Познаньського Унiверситету в Актовому залi Унiверситету Яна Казимира 21. 11. 1932 р.

39

Чим бiльше поширюеться iстина, тим нехай яскравiше сяе свiтло ii, в якому полягае благо роду людського – Прим.

перекл.

40

Інколи Декарт наводив й iншi критерii iстини. Дивись Princ. phil. 11.20, III. 43, де вiн таким критерiем вважае згiднiсть досвiду з дедукцiею. Далi ibidem, IV. 205, 206.

41

R. Koch, Die Psychologie des Descartes, M?nchen 1881.

42

P. Natorp, Descartes Erkenntnistheorie, Mahrburg, 1882.

43

B. Bolzano, Wissenschaftslehre, Sulzbach 1837.

44

B.