Вибрані твори

Коли б iснував спосiб, за допомогою якого можна було б довести, що потрiбно обрати монадологiю, а спiритуалiзм чи дуалiзм вiдкинути, проблема безсмертя була б вирiшена. Зi спiритуалiзмом ще можна було б дати собi раду; але це нам нiчим не допоможе, якщо ми не можемо розв’язати суперечки фiлософських систем на користь монадологii, адже завжди залишатиметься ще вибiр помiж монадологiею i дуалiзмом, а сам дуалiзм нiчого вартого про безсмертя не каже. Але я не знаю жодних аргументiв, якi б змусили нас прийняти монадологiю i вiдкинути дуалiзм, так само як не знаю аргументiв, якi би промовляли на користь дуалiзму i спростовували б монадологiю.

На мою думку, нiщо нас не уповноважуе вiдкинути дуалiзм, обрати монадологiю, i з цiеi позицii, яка безпосередньо висловлюеться за безсмертя, сказати, що душа безсмертна.

Тож, здаеться, що тут немае виходу. Щоправда, ми з’ясували, що перевага на боцi безсмертя, довiвши, що всi фiлософськi напрями, з яких випливае смертнiсть, хибнi. А що ми не можемо довести й хибнiсть дуалiзму, з яким однаково добре можна узгодити як смертнiсть, так i безсмертя душi, то ця перевага здаеться недостатньою, аби рiшуче перехилити терези на бiк безсмертя.

Однак так не е. Бо хоча нам i бракуе аргументiв, аби остаточно погодитися з монадологiею або дуалiзмом, у питаннi безсмертя ми можемо зробити ще один, i то дедукцiйний, крок уперед. І ось у який спосiб:

Неспростовним розмiрковуванням, опертим на безсумнiвнi факти, ми з’ясували, що суб’ект психiчних явищ, що наше «я» е чимось неподiльним.

Тож воно так само е кiнцевим елементом у свiтi психiчних явищ, як атом е кiнцевим елементом у свiтi чуттевих явищ. Тут проходить межа наукового аналiзу, який, щоправда, здатний довести, як з поеднання неподiльних елементiв постають предмети i як вони гинуть, розкладаючись знову на елементи, але який не може пояснити нi виникнення, нi зникнення цих неподiльних елементiв i, схоже, внаслiдок цього змушений стверджувати, що цi елементи вiчнi, що вони завжди iснували й будуть iснувати. Матерiя, каже наука, е вiчною. І те ж саме розмiрковування, що веде нас до переконання про вiчнiсть матерiальних елементiв, переконуе нас у тому, що не iснуе способу пояснити природним шляхом, тобто за допомогою природних сил, якi дiють у всесвiтi, виникнення елементiв розумних душ.

І тому традукцiонiзм, приймаючи власне таке пояснення виникнення душ, з погляду науки, е непослiдовним.

Наука, стверджуючи, що неподiльнi елементи буття е вiчними, нiчого не пояснюе.