Вибрані твори

Схоже спостереження, коли чуемо монотонне звучання дзвонiв i [?] [шум?], наприклад, вiтру з рiзною, перемiнною силою. Що нам тут бiльше подобаеться? Власне, ця перемiннiсть, розмаiтiсть, рiзнорiднiсть. І тут ми стикаемося з основним законом психiчного життя, який iснуе не лише в сферi чуттiв, а мае свое застосування скрiзь. УатiаНв йгiгсiаi[13 - Розмаiтiсть приносить задоволення (лат.). – Прим. перекл.]. Розмаiтiсть нас радуе – в життевiй i розумовiй сферi (тембри [музичного] строю, [?]); одноманiтнiсть нас засмучуе.

Отже, якщо ми маемо послiдовнiсть рiзних звукiв, рiзних акордiв, то ми маемо урiзноманiтнення. Це урiзноманiтнення може стати дуже багатим, якщо поперемiнно [йдуть] рiзнi звуки й рiзнi акорди, якщо також [ми маемо] звуки й акорди рiзних тембрiв, рiзних iнтенсивностей, рiзних тривалостей. Отже, поряд iз чуттевим уподобанням у самому звучаннi ми маемо ще вподобання розмаiтостi звучання. А чим ця розмаiтiсть е бiльшою, багатшою, повнiшою, тим бiльшим е вподобання; тим бiльше [вона] мiстить несподiваних речей. Нинi прихильнiстю до розмаiтостi пояснюеться факт, чому навiть акорди, самi по собi неприемнi, так званi дисонанси, можуть мати застосування в музицi. Вони переривають одноманiтнiсть приемних нашому слуху звучань i е допустимими тiльки в формi такоi перерви, тобто, вони мусять бути «пiдготовленими» й «закiнченими».

Чим бiльше урiзноманiтнення, тим бiльше вподобання! Але за однiеi умови, важливоi знов-таки не тiльки в музицi, а й в усiх життевих i розумових сферах.

Найбiльш урiзноманiтненою е поверхня, вкрита рiзнокольоровими плямами. Та все ж таки ми вiддаемо перевагу якомусь кольоровому малюнку (якщо не брати до уваги спецiальнi випадки). Це тому, що урiзноманiтнення спричинюе деякий неспокiй, тягне нас i туди i сюди, розсiюе нашу увагу, стомлюе i виснажуе нас – ми втрачаемо панування над цим багатим на подробицi нагромадженням найрiзноманiтнiших чинникiв. Приемно мати урiзноманiтнене заняття, але хто щомитi повинен робити щось iнше, той зовсiм не е захоплений цим приемним. Отож, поряд з усiм розмаiттям i багатоманiтнiстю потрiбно, однак, щось, що цi рiзнi чинники поеднае, що надасть iм певноi однорiдностi, певного ладу, такоi певноi структури, щоб у них не загубитися. Цим чинником у поеднаннi кольорiв е якийсь малюнок, якась структура; в музицi, в мелодii [?] цим чинником е передусiм ритм.