Вибрані твори

У такий спосiб всi цi такти е зведенi до певноi едностi, зiбранi разом, i це нам завжди i всюди подобаеться. У такий спосiб виникають так званi музичнi фрази, потiм музичнi фрагменти i т. д. – i в результатi окрема наука [про цi цiлiсностi], наука про музичнi форми. (Соната, менует, вальс.) У всiх цих цiлiсностях, починаючи вiд музичноi фрази, подобаеться нам власне те, що це – едине цiле, складене з розмаiтих елементiв; i подобаеться нам [оминаючи чуттеве вподобання самих звукiв] все те, що увиразнюе ця еднiсть, а разом iз нею i рiзнорiднiсть.

Наприклад, симетрiя двох фраз (Симфонiя Гайдна «Mit dem Paukenschlag»), далi аналогiя (Cake-walk).

У такий спосiб може утворитися величезна багатоманiтнiсть послiдовностi звукiв i тактiв, проте тут не буде безмежного роздолля, а буде певна однорiднiсть, певна цiлiснiсть («нескiнченна мелодiя» Вагнера, те саме у Лiста).

Усе те, що до цього було сказано, стосувалося одноголосноi ритмiчноi мелодii. Ми побачили, яка тут е велика кiлькiсть речей, якi нам подобаються чи то з позицiй чисто чуттевих, чи то на пiдставi певних загальних законiв психiчного життя.

Але ми ще не вичерпали всiх безпосереднiх чинникiв.

З гармонiею, з багатоголоссям, додаеться новий чинник, який рiвною мiрою викликае як чуттеве вподобання, так i урiзноманiтнення. Уже сама змiна одно- i двоголосся, дво- i триголосся, динамiчне вiдтiнення, виведення рiзних голосiв у рiзних тембрах ([на] рiзних iнструментах, змiшаний хор), рiзнi ритми, [все це] дае нечувану багатоманiтнiсть.

Далi [додаеться] величезна кiлькiсть спiввiдношень двох голосiв (паралельний рух, [?]). І знову консонанс (спiвзвучнiсть) поеднуе iх в одну цiлiснiсть i все це е тим, що поеднуе такти, фрази, музичнi фрагменти.

Отож, те, що ми безпосередньо чуемо, уявляеться нам як багата, взята в рамки тканина звукiв, яка доходь до наших вух. Ця однорiдна багатоманiтнiсть нам подобаеться; наша свiдомiсть любить усякi можливi комбiнування, схоплення зв’язкiв i вiдношень, особливо мiж чинниками, якi вже самi по собi е приемними.

І тут [е] ще одна рiч. Цiлiснiсть розкриваеться перед нами тiльки поступово, звiдси певне напруження зацiкавленостi, очiкування несподiванки (модуляцiя з des на f), якi нас задовольняють; отож, тут [додаеться] новий чинник уподобання (ритмiчне, мелодiйне, гармонiйне, динамiчне напруження).

[4.][14 - Цей роздiл швидше за все написаний у формi тез та е незавершеним. – Прим. перекл.