Шлях до серця виборця

Тодi як банальнiсть, або, iншими словами, передбачуванiсть та заiждженiсть, стосуеться всього тексту та навiть персонажу взагалi.

Банальнiсть – невiддiльна частина нашого буття. Бiльшiсть прожитих днiв ми не можемо пригадати саме тому, що вони були банальними (повторюваними нiби за шаблонами, рядовими, звичними). Це нас дратуе та розчаровуе.

Таке саме враження на нас справляють i банальнi тексти. Навiть якщо ми iх дочитуемо до кiнця, зразу забуваемо, про що йшлося. Та бiльшiсть таких текстiв ми полишаемо у той момент, коли усвiдомлюемо iхню пересiчнiсть.

Легкiсть доступу до розповсюдження через мережу iнтернет призвела до того, що множиться кiлькiсть текстiв, якi нiхто нiколи не читае. Засмiчення текстами-пустушками iнформацiйного простору подiбне до розповзання смiтникових полiгонiв – настiльки ж бездумне та небезпечне.

Прес-служби полiтичних структур вимушенi регулярно видавати «на-гора» певну кiлькiсть матерiалiв, наче вiдпрацьовуючи якусь виробничу норму. Але кiлькiсть текстiв не означае потрапляння до мейнстриму.

Хто з вас читав книжки Дональда Трампа «Як стати багатим?», «Думай як мiльярдер», «Думай як чемпiон», «Трамп нiколи не здаеться», «Колишня велич Америки». Не читали? Навiть коли Трамп став президентом, iнтерес до його книжок залишився помiрним. Певна кiлькiсть людей реагують на прiзвище автора, але, якщо навiть дочитують опус до кiнця, не радять його iншим. Тому що написане у його книгах – переказ iнформацii, яку вже неодноразово тиражували численнi книги з маркетингу та психологii.

Мiстер Епатаж виявився посереднiм автором. А якщо банальний текст виходить з малоцiкавого джерела, то i поготiв залишаеться непомiченим.

До речi, приклад з Трампом доволi цiкавий, тому що вiн банальний автор, проте дуже небанальний персонаж.

У полiтицi – як у кiно. Якщо глядачу (виборцю) цiкаво спостерiгати за персонажем-кандидатом, то його рейтинг збiльшуеться.

Кого з кандидатiв у президенти 2019 року ви пам’ятаете? Чому низький рейтинг у Гриценко? І чому такий високий у Зеленського? Одна з причин такого становища – банальнiсть одних кандидатiв i здатнiсть вражати – iнших.

Бажаете поремствувати з приводу того, що шоумен на кшталт Зеленського чи Ляшка здатен набрати бiльше голосiв, нiж притомний, але стриманий державник? Не варто нарiкати на украiнський електорат. Аналогiчнi реакцii проявляють громадяни всiх демократичних краiн, навiть найбiльш розвинутих.