Шлях до серця виборця

Харизматично-поверховий Трамп виграв праймерiз у фахового Теда Круза. (Не знаете хто це? Природно, адже тих, хто програв, нiхто не пам’ятае).

Будь-якi нарiкання щодо бездумностi виборцiв марнi. Сперечатися з масовою свiдомiстю – все одно, що плювати проти вiтру. (Як саме працюе сприйняття електорату, дiзнаемося в останнiй частинi книги).

А поки що просто запам’ятайте: якi б важливi речi ви не намагалися донести до виборцiв, робити це варто у небанальнiй формi.

Для закрiплення розумiння рiзницi мiж формально правильним (але банальним) текстом та його протилежнiстю – наведу лише промовистий приклад опису пляжу:

Теплi хвилi набiгають на бiлий пiсок.

Ти лежиш бiля басейну, потягуючи коктейль. Можна розслабитися, нi про що не думати. Увечерi спостерiгаеш захiд: червоне сонце сiдае в море…

Або

Немае нiчого прекраснiшого у свiтi, нiж море, яке намагаеться поцiлувати пляж. І не важливо, скiльки разiв його було вiдторгнуто.

Перший уривок ви могли прочитати де завгодно i тут же забути про нього.

Другий належить авторству Паоло Коельйо. Не дивно, що загальний тираж його книг на всiх мовах перевищуе 300 мiльйонiв, i що його намагалася залучити до своеi передвиборчоi кампанii Юлiя Тимошенко.

П’ята проблема: мовна надмiрнiсть

Позвольте вам этого не позволить.

    Микола Гоголь,

    росiйський письменник, украiнський генiй

Словесна надмiрнiсть, характерна для часiв радянськоi пропаганди, потроху здае позицii у сучасному життi. Вона залишилася у роздутих курсових та дипломних застарiлоi освiти та у беззмiстовно товстих звiтах державних установ.

У наш час, коли за кiлька останнiх рокiв довжина лонгрiду, який готовий прочитати типовий iнтернет-споживач iнформацii, скоротилася з 10 тисяч знакiв до 5 тисяч, мовна надмiрнiсть особливо небезпечна. Адже сучасна людина вмить втрачае iнтерес до розтягнутого тексту i перемикае свою увагу на динамiчнiший контент.

Чи часто вам доводилося читати книжки, 90% яких були присвяченi розжовуванню теми? Серед бiзнес-лiтератури таких чимало, але вони нiколи не стають бестселерами.

У такоi багатослiвностi – двi причини. Частина авторiв трохи шахраюе – намагаеться сховати за товщиною книжок iхню беззмiстовнiсть. Іншi автори занадто стараннi: розжовують матерiал так, щоб зрозумiли найтупiшi. Але проблема у тому, що справдi тупi книжок не читають, а тi, хто читае, ображаються за витрачений час та грошi.

У багатослiвностi е п’ять пiдвидiв.